Виховні години, години психолога «У країні Психологія»

Виховні години, години психолога «У країні Психологія»

 

Аносова Анастасія Вікторівна,

методист центру практичної

психології і соціальної роботи Київського обласного

інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

 

Мета: розширення знань учнів про характер, норми культурної поведінки, формування їхніх моральних якостей, уміння аналізувати свій характер.

Вікова категорія: учні 3-4-х класів.

Ресурси: плакати з зображеннями валізи і відра для сміття; написи зі словами «характер», «позитивні риси характеру», «негативні риси характеру», з рисами характеру, які обговорюються з дітьми; картки з ребусами і кросвордом; стікери двох кольорів.

Заняття 1

Вступ. Знайомство з поняттям «характер»

Психолог: «Сьогодні, діти, ми з вами вирушимо у незвичну подорож у країну Психологія, де всі жителі дуже полюбляють вчитися. А хочете дізнатися, чому вони навчаються? Кожен житель цієї країни вивчає себе самого, свій характер, свої почуття, свої бажання, слідкує, щоб його думки були чистими, а слова – ввічливими і щирими. Це допомагає йому бути вихованим, мати багато друзів і займатись улюбленою справою. Хотіли б і ви стати жителями цієї країни? Тоді запрошую вас із собою.

Першою зупинкою у нашій подорожі стане велике місто «Характер» (психолог вивішує вертикально на дошці великі літери слова «характер»). Характер – це всі риси, які є у людини і які роблять її неповторною, несхожою на інших. Риси характеру можуть бути дуже різними і саме вони живуть у цьому місті. Зараз ми з ними будемо знайомитися. Будьте уважні – можливо серед них ви зустрінете своїх знайомих, а хтось вам настільки сподобається, що ви захочете запросити його з собою у подальшу подорож.

Розпочати я пропоную з назви самого міста. Давайте спробуємо назвати жителів міста, імена яких починались би з літер, які є у слові «характер». Діти називають якості характеру, а психолог записує їх навпроти відповідних літер. Наприклад:

Х – хоробрість, хвалькуватість

А – акуратність, агресивність

Р – рішучість, ревнощі

А – азартність

К – кмітливість, капризність

Т – терплячість, тривожність

Е – ентузіазм, егоїзм

Р – розсудливість

Усі риси, які називають діти, обговорюються, наводяться приклади їх проявів.

Обговорення оповідання «Софійка»

Після цього психолог знайомить учнів з оповіданням «Софійка» (Е. Піньковська) [1, с. 3-4]. Завдання дітей – уважно слухати і відмічати, які риси характеру проявляють герої твору.

 Софійка

Високо в горах, де до неба можна дістати руками, де хмари чіпляються за верхівки дерев, де зорі підморгують всім, хто ними милується ввечері, а повітря таке чисте й прозоре, що п’янить туристів з міст, жила-була дівчинка на ім’я Софійка. Дівчинці раділи всі, хто її зустрічав або бачив хоч би один раз. Незнайомих людей дивувала її скромність і шляхетність. Софійка завжди першою віталася, завжди першою поступалася місцем на вузькій стежині чи алеї. Вона знала багато чарівних слів і постійно ними користувалася.

– Скажіть, будь ласка, котра година? – запитувала вона, а почувши відповідь, ніколи не забувала подякувати.

– Мамусю, дякую за обід, було так смачно, – говорила вона завжди, встаючи з-за столу і цілуючи маму в щічку, а іноді цілувала мамині руки.

– Будьте такі добрі, допоможіть мені забрати цей камінь з дороги, – сказала вона якось незнайомому чоловікові, який йшов назустріч.

– Навіщо тобі, дитино, рушати цей камінь? Ти що, його сама сюди поклала? – непривітно запитав чоловік.

– Ні, ні, що Ви! Я хочу забрати його з дороги, тому що мій сусід Андрійко часто їздить на велосипеді, а ввечері може не побачити цю каменюку і…

Софійка не промовила, що могло б статися з Андрійком, якби він їхав з гірки дуже швидко. Але незнайомець все зрозумів. Він, зібравши всі сили, уже намагався підійняти і перенести цей камінь з дороги. Але не зміг.

– Давайте разом спробуємо, – запропонувала Софійка. Вони дружно відкотили камінь на край дороги.

– Спасибі Вам, велике спасибі, – промовила Софійка і запропонувала чоловікові свою носову хустинку:

– Ось, витріть руки, прошу Вас, адже це я винна, що ви забруднилися.

– Це тобі дякую, кришталеве серденько. Тобі спасибі за турботу про людей.

Чоловік змахнув пилюку з рук хустинкою. Ніжно глянув на Софійку.

– Ти чия, сонечко?

– Мамина, – тихо відповіла дівчинка.

– А-а-а, ну справа зрозуміла, – задумливо промовив незнайомий чоловік. – Передай своїй мамі подяку за те, що ти у неї така.

– Обов’язково передам, мамі буде приємно. І Софійка побігла додому, підстрибуючи і наспівуючи веселу пісеньку: «Раз сходинка, два сходинка – вже драбиночка. Раз співаю, два співаю – вже співаночка».

Обговорення:

Які риси характеру притаманні Софійці? (скромність, шляхетність, ввічливість, вдячність, турботливість, дружелюбність)

Що найбільше вам сподобалось в оповіданні?

Про які чарівні слова йде мова у оповіданні? Які чарівні слова використовувала Софійка?

Чому чоловік назвав Софійку «кришталеве серденько»?

Риси характеру, які називають діти під час обговорення, психолог також записує на дошці.

Розв’язування ребусів

Після обговорення оповідання психолог роздає учням картки з ребусами, у яких зашифровані слова з теми заняття.

Підведення підсумків заняття «Валіза»

Підводячи підсумки заняття, психолог вивішує на дошку плакат із зображенням валізи і каже: «У будь-яку подорож люди їдуть з валізою, куди складають найнеобхідніші речі, свої надбання, подарунки. Ми з вами ще не прощаємось з містом Характер, але дещо у нашу спільну валізу ми вже можемо скласти. На аркушах, які я вам роздаю, напишіть ту рису характеру, яка вам найбільше подобається або яку хотіли б у собі розвинути і взяти у подальшу подорож країною Психологія». Психолог роздає дітям стікери, на яких вони пишуть визначені риси і кріплять їх на валізу, пояснюючи, чому саме таку рису вони обрали.

Заняття 2

Вступ. Знайомство з позитивними і негативними рисами характеру

Психолог: «Сьогодні ми з вами продовжуємо подорож у країну Психологія. Нагадую, що зараз ми зупинилися у місті з назвою Характер і знайомимось з його жителями – рисами характеру. Багатьох з них ми вже знаємо, є серед них приємні, з якими охоче всі дружать. Це – дружелюбність, миролюбність, правдивість, вдячність, відповідальність, скромність, впевненість, рішучість, оптимізм та інші (психолог водночас кріпить написи з рисами характеру на дошку). У країні Психологія такі риси називають позитивними, тому що від них на душі стає тепло і радісно (над названою групою рис кріпиться напис «позитивні риси характеру»). Але є в цьому місті й інші жителі – упертість, образливість, жадібність, заздрість, підозрілість, пихатість, песимізм, капризність, недружелюбність, від яких настрій погіршується і з якими інші не охоче товаришують (психолог кріпить написи з названими рисами у іншій частині дошки). Такі риси називають негативними (над цією групою рис кріпиться напис «негативні риси характеру»).

Обговорення оповідання «Коза Бренда»

Зараз я познайомлю вас ще з одним оповіданням Емми Піньковської «Коза Бренда» [1, с. 6-7]. Ваше завдання – уважно слухати і визначити, які риси характеру є у героїв, які з них позитивні, а які – негативні».

Коза Бренда

Незнайомих людей Софійка дивувала своєю скромністю, красою мовлення і серйозними роздумами. Слова вона підбирала дуже приємні і ласкаві. Голосок у неї був дзвінкий і ніжний. А людей, які її знали, Софійка дивувала не по роках розвинутим почуттям відповідальності. Вона дуже любила читати книжки. Навчилася читати легко. І коли прийшла в школу, то зразу ж стала відмінницею. Читала і писала швидко, правильно і гарно. Задачі розв’язувались самі собою.

– Ну яка ж це задача, якщо я до тисячі вже вмію рахувати, а тут вісім поділити на чотири, – пояснювала вона вчительці. – Це не задачі.

– Софійко, чи є задача, яку ти не можеш розв’язати? – якось на уроці запитала її вчителька.

– Дуже багато, – відповіла Софійка серйозно.

– Т-а-ак? Що ж це за задачі? – зацікавилась учителька.

– Це не ті, що в підручнику для математики, – відповіла Софійка.

– А які ж це задачі? – зацікавилась учителька.

– Я не можу зрозуміти, чому мені часто хочеться плакати, коли інші сміються, – промовила   дівчинка. А вчителька раптом побачила, що це не маленька дівчинка, а доросла людина. Ніби з нею розмовляє її ровесниця.

– Як це? Поясни, будь ласка, – попросила вчителька.

Софійка підняла голову, глянула в очі співрозмовниці і, зітхнувши, тихо почала свою розповідь:

– Ось, наприклад, у сусідів є коза, кличуть її Бренда. Вона дає дітям молочко. Бабуся її любить, годує, пасе і сама доїть. А вчора бабуся захворіла. В сусідів ніхто більше не вміє доїти козу, хоч дорослих багато. Ввечері козу прив’язали до дерева, всі дорослі вийшли до неї, але вона нікого не підпускала до себе, тому що вони сміялися з неї, тримали за роги, за шнурок. Коза не розуміла, чому немає любої ласкавої бабусі. Чому їх всіх так багато? Чому вони сміються з неї, якщо прийшли з добром? Коза виривалась, захищала своє молоко, яке мала віддати бабусі. А всі дорослі сміялися, трималися її за роги і потім подоїли. А я плакала, бо бачила, як мучать козу, і не могла їй допомогти.

– Софійко, але дорослі не мучили козу, а намагалися її здоїти. І сміялись вони більше з себе, ніж з кози. Еге ж? – заглянула в очі дівчинки учителька.

– Козі було незрозуміло, неприємно, принизливо і зневажливо, – строго промовила Софійка.

– Вибач мені. Ти справді маєш рацію, – швидко відповіла вчителька і подумала, що це завдання – розуміння почуття тварин і всього живого на Землі – люди намагаються вирішити давно, ось тільки не в усіх це виходить так, як відчуває вже ця маленька дівчинка.

– Ти навчишся розв’язувати будь-які завдання, – сказала Софійці вчителька. – Ти навчишся.

Обговорення:

Які риси характеру ви помітили у цьому оповіданні у Софійки? (відповідальність, старанність, серйозність, турботливість, небайдужість, співчуття) А у кози Бренди? (вірність, рішучість) А у сусідів? (неповага, байдужість)

Які з цих рис є позитивними, а які – негативними?

Хто з героїв оповідання вам сподобався? Чому? А хто не сподобався? Чому?

Чому вчителька була впевнена, що Софійка навчиться розв’язувати будь-які завдання?

Розв’язування кросворду

Після обговорення оповідання психолог пропонує учням розгадати кросворд:

  1. Сукупність рис людини, які роблять її неповторною, несхожою на інших (характер). 2. Риса характеру, яку проявила коза Бренда по відношенню до бабусі, своєї господині (вірність). 3. Почуття, яке викликала у Софійки ситуація з козою (співчуття). 4. Чарівне слово, яке дуже часто промовляла Софійка (дякую). 5. Риса, яку виявили дорослі люди по відношенню до кози Бренди (неповага).

Підведення підсумків заняття

Психолог вивішує на дошку плакат з валізою, на якій з минулого заняття прикріплені написані дітьми риси характеру, а також плакат із зображенням корзини для сміття, роздає кожному стікери двох кольорів і дає завдання: «Сьогодні у країні Психологія ми з вами дізнались, що бувають позитивні і негативні риси характеру. Зараз подумайте і на одному з листочків напишіть або намалюйте свою позитивну рису характеру, яку б хотіли покласти у валізу для подальшої мандрівки, а іншому – напишіть або намалюйте свою негативну рису, від якої вам би хотілося позбутися». Учні кріплять стікери на плакати, озвучуючи написане. Клас підтримує кожного оплесками.

Література

  1. Піньковська Е. Невигадані історії / Е. Піньковська. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2012. – 24 с.

 

Матеріали опубліковано:

Психологічний супровід навчання і виховання учнів молодшого шкільного віку / автори-укладачі А. В. Аносова, Н. А. Максимова, Л. А. Пєтушкова // Вісник психологічної служби Київщини. Випуск 6. – Біла Церква : КОІПОПК, 2013. – 190 c.