Готовність допустити (Пилипенко Вікторія)

      У главі «Готовність допустити» з книги «Хто ти?» автор Емма Піньковська спонукає читача подивитися на себе більш пильним і правдивим поглядом, щоб розглянути наявність в собі неповноцінних якостей.

      Для цього потрібно буде пройти такі етапи:

  1. Готовність допустити у собі наявність недоліків.
  2. Зрозуміти причину, яка підтримує цей недолік.
  3. Прийняти себе таким, який є. Без милування своїми чеснотами, які доведеться перерахувати. Автор радить починати виявлення своїх недоліків – з переваг, тому що їх легше буде перевести в вищу якість.
  4. Не піддатися розчаруванню, коли всі чесноти, якими пишався досі, виявляться «з душком», не зовсім такими, як уявлялися.
  5. На цьому етапі, той, хто йде шляхом виявлення недоліків, вже все розуміє, все визнає, мужньо витягує з себе все сміття спотворених енергій добра і накопичує в собі енергії любові, знань, милосердя.
  6. Етап ясного бачення себе з усіх боків: і зсередини, і ззовні. Ти стаєш доброчесним у тому, до чого був спрямований (1, с. 582).

    Так як я понад 14 років займаюся самопізнанням та самовдосконаленням за системою Емми Піньковської, то п’ять етапів, із шести, вище перерахованих, мені знайомі з особистого досвіду. Пішли роки на те, щоб спочатку припустити, що ти складаєшся не тільки з одних чеснот. А потім роки, щоб перестати «непритомніти» від кількості виявлених, за допомогою таблиці «Леонардо» (автора Емми Піньковської), неповноцінних якостей. Перші чотири етапи досить страждальні, оскільки ти постаєш перед своїм внутрішнім суддею таким, яким ти є насправді, але розуміння того, що ти можеш стати кращим за себе сьогоднішнього, і є містком у п’ятий етап. Цей етап я назвала б робочим, тому що ти вже виявлені неповноцінні якості переводиш (трансформуєш) у доброчинні якості. Тому і почала розуміти, що це не жах, а благо – бачити свої недоліки.

    Шостий етап – це етап підбиття підсумків: наскільки ти досяг успіху у формуванні тієї чи іншої якості. Я розумію, що я, лише на шляху досягнення бажаного рівня у формуванні чеснот. Але так, як цей процес нескінченний, то на цьому етапі я можу відзначити свої досягнення (наприклад: моя миролюбність стала більш терпимою і т. д.)

    Всі ці етапи, але вже набагато швидше, ми проходимо, коли приходить час витягти назовні (за допомогою закону «дзеркала») якусь дуже неприємну якість, яка ретельно приховується навіть від самого себе.

    І ось так, поступово, поступенево, постійно слідуючи шляхом удосконалення чеснот, розумно мисляча людина може стати вчителем, спочатку для себе, а в майбутньому для будь-якої людини, яка прагне до отримання знань.

                                                     Література

  1. Пиньковская Э. А. Серия книг «Спаси и сохрани». Том 1. «Кто ты?» – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2011. – 814 с.