КНП «Черкаський міський пологовий будинок
«Центр матері та дитини» Черкаської обласної ради
ЧМГО «Ліга культури»
КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ПРОГРАМА
«КУЛЬТУРА ВЗАЄМИН В СІМ’Ї»
Звіт про проведену роботу
за період січень – грудень 2019 р.
Відповідальні за программу:
Муляр Н. М. – віце – президент ЧМГО «Ліга культури»
Ногаєва Л. І. – член ЧМГО «Ліга культури», лікар-гематолог КНП «ЧООД ЧОР»
Черкаси 2019
ЗМІСТ
| 1. | Загальна частина …..………………………………… | 3 |
| 1.1. | Мета програми………………………………………… | 3 |
| 1.2. | Задачі програми………………………………………. | 3 |
| 1.3. | Предмет дослідження ……………………………….. | 3 |
| 2 | Форми реалізації програми ….……………………… | 3 |
| 3. | Методичні матеріали ………………………………… | 4 |
| 4. | Результати реалізації програми «Культура взаємин в сім’ї» ………………………………………………… |
5
|
| 5. | Висновки………………………………………………… | 14 |
1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1. Мета програми – формування відповідального виконання батьківського обов’язку на основі програми «Культура взаємин».
1.2. Задачі програми:
1) Формування внутрішньої культури особистості батьків засобами самопізнання.
2) Усвідомлення рівної відповідальності батька та матері перед майбутньою дитиною як особистістю та громадянином.
3) Усвідомлення материнського обов’язку як фактор зниження страху перед пологами, в допологовий та післяпологовий періоди.
4) Зниження рівня дитячої захворюваності та смертності як наслідок усвідомленого формування відповідального батьківського обов’язку.
5) Дослідження причин, які приводять до формування шкідливих звичок в сім’ї.
6) Усвідомлення дії шкідливих звичок на власне здоров’я та здоров’я майбутньої людини, мікроклімат сім’ї.
1.3. Предмет дослідження – формування внутрішньої культури батьків та їх дітей для створення міцної сім’ї.
2.ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ:
2.1. Презентації книги Е. Піньковської «Духовне материнство»;
2.2. Бесіди з майбутніми мамами за книгою Е. Піньковської «Духовне материнство»;
2.3. Тестування:
2.3.1. Тест «Нормальна сім’я» (Е. Піньковська «Духовне материнство», с. 141);
2.3.2. Тест «Здорова тілом та духом людина, яка вона?» (Е. Піньковська «Кто ты?», том І, с. 23);
2.3.3. Тест «Рецепт оздоровлення сім’ї» (Е. А. Піньковськая «Кто ты?», том І, с. 92);
2.3.4. Тест «Рецепт оздоровлення себе самого» («Цитаты о здоровье» (часть первая)/ Э.Пиньковская.- Черкассы : Издатель Ю.А. Чабаненко, 2018. – 48 с.
2.3.5. Анкета «Окремі складові культурного фону майбутніх батьків» (Т. Черкашина «Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності в умовах сучасного освітнього простору: навчально-методичний посібник для педагогічних працівників», с. 33)
2.3.6 Тест 2.5 «Аналіз стану тіла пам’яті». (Самодиагностика. Сборник тестов: учебное пособие/под общей редакцией Н.Б.Евтуха, Т.В. Черкашиной. – Черкассы: Издатель Чабаненко Ю.А., 2010. – с.18-19)
2.3.7 Тест 3.6 «Аналіз стану тіла бажань» (Самодиагностика. Сборник тестов: учебное пособие/под общей редакцией Н.Б.Евтуха, Т.В. Черкашиной. – Черкассы: Издатель Чабаненко Ю.А., 2010. – с.34-35)
2.2.8 Тест 4.34 «Аналіз стану тіла емоцій» (Самодиагностика. Сборник тестов: учебное пособие/под общей редакцией Н.Б.Евтуха, Т.В. Черкашиной. – Черкассы: Издатель Чабаненко Ю.А., 2010. – с.90-91)
3. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ:
- Відеопрезентації за матеріалами книги Е. А. Піньковської «Духовне материнство».
- Євтух М. Б., Черкашина Т. В. Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності в умовах сучасного освітнього середовища : науково-методичний посібник : для педагогічних працівників / М. Б. Євтух, Т. В. Черкашина. – Черкаси : ЧОІПОПП ЧОР, 2015. – 122 с.
- Євтух М. Б. Культура взаємин / М. Б. Євтух, Т. В Черкашина : підруч. – 3-тє вид., переробл. і доп. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2012. – 340 с.
- Пиньковская Э. А. Духовное материнство / Э. А. Пиньковская. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2013. – 200 с.
- Э.А. Пиньковская. Спаси и сохрани : в 3-х т. Т.3 : Детектор лести. – Черкассы: Издатель Чабаненко Ю.А., 2013. – 436 с. + 3 таблицы
- Э. Пиньковская. Трудные рассказы / Э. А. Пиньковская. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2014. – 186 с. (с. 5 «Период перемен»)
- Э.Пиньковская. Цитаты о здоровье» (часть первая)/. Э. Пиньковская. –Черкассы : Издатель Ю.А. Чабаненко, 2018. – 48 с.
- Северинчук Л.А. Культура родинних взаємин: навчально-методичний посібник для педагогічних працівників / Л.А. Северинчук. – Черкаси : видавець Чабаненко Ю.А., 2015. – 118 с.
- Черкашина Т.В. Сучасні педагогічні практики: педагогічна система самопізнання і особистісно-професійного самовдосконалення: навчально-методичний посібник : для педагогічних працівників / Т.В. Черкашина. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2019. – 162 с.
- Самодиагностика. Сборник тестов: учебное пособие/под общей редакцией Н.Б.Евтуха, Т.В. Черкашиной. – Черкассы: Издатель Чабаненко Ю.А., 2010. – 240 с.
- Флаєр про творчість Е.А. Піньковської.
- РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
«КУЛЬТУРА ВЗАЄМИН В СІМ’Ї»
В 2019 році було продовжено опитування слухачів на основі анкети «Окремі складові культурного фону майбутніх батьків»
4.1 Загальні характеристики:
Період проведення: січень 2019 – грудень 2019 рр.
Кількість проведених бесід з вагітними жінками – 18.
Вік слухачів: від 19 до 39 років.
Середній вік майбутньої мами – 27,8 років.
Cтать слухачів: жінки – 49 осіб
Місце проживання: місто Черкаси – 49 осіб.
Освіта: вища – 33 осіб (67,3%), середня – 13 осіб (26,5%), загальна – 1 особа (2,0 %).
4.2. Результати анкетування
Результати проведеного анкетування наведені в таблицях № 1-4.
Таблиця 1.
Аналіз результатів анкетування на основі анкети
«Окремі складові культурного фону майбутніх батьків»
Культурний фон – це загальні умови, що забезпечують високий рівень громадянського, розумового, душевного, духовного розвитку суб’єкта, відображаючи рівень його життєвих досягнень [2,c.25].
Норма культурного фону – умовно прийнята межа внутрішньої культури індивіда, яка відображає ступень його свободи від хибних явищ (використання нецензурних слів в спілкуванні, звичка палити, вживання алкоголю та наркотиків) та одночасно припускає відсутність у особистості хронічних захворювань та наявність розвинутої здатності організовувати своє дозвілля [2,c.26].
Досліджувались причини, які приводять до формування шкідливих звичок (вживання нецензурних слів – «НЛ», паління – «КР», вживання алкоголю – «АЛК», наркотиків – «НАР»), читацький інтерес.
Кількість респондентів – 37 (2016-2017 рр), 79 – 2017-2018 рр., 2019 р – 49.
Таблиця 1.
Дослідження причин, що призводять до формування вад
|
Причини, що спонукали до розвитку вад |
Відносні розрахункові показники (%) | |||||||||||
| «НЛ» | «КР» | «АЛК» | «НАР» | |||||||||
| 2016-2017 рр | 2017-2018 рр | 2019 р | 2016-2017 рр | 2017-2018 рр. | 2019 р | 2016-2017 рр | 2017-2018 рр. | 2019 р | 2016-2017 рр. | 2017-2018 рр | 2019 р | |
| Наслідування батькам, дорослішим | – | 9,1 | 15,8 | – | 20 | – | – | 9,1 | 10,0 | – | – | – |
| Наслідування друзям | 14,3 | – | 21,0 | – | 20 | 33,3 | 11,1 | 9,1 | 15,0 | – | – | – |
| Наслідування кіногероям (акторам тощо) | – | 4,5 | – | – | – | 16,7 | – | – | – | – | – | – |
| Тому, що більшість з оточення це робить (мода) | 7,1 | 9,1 | 10,5 | – | – | – | 33,3 | 3,0 | 20,0 | – | – | – |
| Тому, що подобається (звик) | 14,3 | 27,2 | 5,3 | – | 60 | 33,3 | – | 15,1 | 10,0 | – | – | – |
| Не визначився | 64,3 | 77,3 | 47,4 | – | 40 | 16,7 | 55,6 | 57,6 | 45,0 | – | – | – |
| % тих, хто мають вади від загальної кількості опитаних | 37,8 | 27,8 | 30,6 | – | 6,3 | 6,1 | 24,3 | 41,8 | 40,8 | – | – | – |
Згідно проведеного аналізу анкет дослідження причин формування вад, звертає на себе увагу відсутність респондентів, які вживають наркотики, але вживають нецензурну лексику 37,8% респондентів в 2016-2017 рр., 27,8% в 2017-2018 рр, 30,6% – в 2019 р; алкоголь – 24,3%, 41,8 %, 40,8% відповідно. В 2017-2018 рр. Відмічено осіб, що палять – 6,3% в 2017-2018 рр. та 6,1% в 2019 р.
Найбільш поширеною причиною виникнення шкідливих звичок у 2016-2017 рр, і в 2017-2018 рр. та у 2019 р. є відповідь «не визначився» (64,3%, 77,3%, 47,4% відповідно при вживанні нецензурних слів, 55,6%, 57,5%, 45% – при вживанні алкоголю, що свідчить про недостатнє розуміння категорій «зло» і «добро» та сліпе наслідування друзям, моді, мінімізація необхідності самоаналізу та самооцінки.
Звертає на себе увагу у порівнянні 2017-2018 рр. та 2019 р. продовження зростання кількості відповідей «наслідування друзям» та «тому, що подобається (звик) при палінні – 20% та 33% – відповідно.
Зростання даного кількісного показника респондентів обумовлено, на наш погляд, наднизьким рівнем культури бажань, тобто превалюванням вседозволеності над здоровим глуздом, що засвідчує про необхідність подальшої роботи з формування почуття міри, зміцнення вольового імунітету серед учасників зазначеної програми.
Таблиця 2.
Особисте ставлення респондента до вад,
визначених як нижня межа культурного фону
| Особисте ставлення респондента до означених вад | Відносні розрахункові показники (%) | ||||||||||||||
| «НЛ» | «КР» | «АЛК» | «НАР» | ||||||||||||
| 2016-2017 рр | 2017-2018 рр. | 2019
р. |
2016-2017 рр | 2017-2018 рр | 2019 р. | 2016-2017 рр | 2017-2018 рр. | 2019
Р. |
2016-2017 рр | 2017-2018 рр | 2019 р. | ||||
| Кількість тих, хто має вади | 37,3 | 29,1 | 30,6 | – | 6,3 | 6,1 | 35,1 | 41,8 | 40,8 | відс | відс | відс | |||
| Кількість тих, хто мав вади в минулому | 49,1 | 40,5 | 57,0 | 35,1 | 27,8 | 28,6 | 32,3 | 20,2 | 30,6 | – | 1,3 | – | |||
| Вперше дозволили собі (куріння, вживання алкоголю, наркотиків, нецензурних слів):
До 10 років |
3,1 |
12,7 |
4,65 |
– |
7,4 |
5,8 |
– |
2,0 |
– |
– |
– |
– |
|||
| До 16 років | 50 | 50,9 | 67,5 | 69,2 | 55,5 | 64,7 | 65 | 65,3 | 77,1 | – | – | – | |||
| Після 20 років | 46,9 | 36,4 | 27,9 | 30,8 | 37,0 | 29,4 | 35 | 32,7 | 22,9 | 2,7 | 1,3 | – | |||
| Розуміють шкідливість вад | 94,6 | 75,9 | 93,9 | 64,9 | 69,6 | 75,5 | 73 | 77,2 | 79,6 | 48,6 | 55,7 | 49,0 | |||
| Замислювалися про здоров’я нащадків | 86,5 | 86,1 | 87,6 | 59,5 | 72.1 | 73,5 | 64,9 | 81,1 | 81,6 | 48,6 | 55,7 | 46,9 | |||
| Намагалися позбутися вад | 83,8 | 72,2 | 79,6 | 29,7 | 17,7 | 52,9 | 27 | 30,3 | 68,5 | 2,7 | 1,3 | – | |||
Згідно даних таблиці 2 було досліджено вікові періоди формування шкідливих звичок. Найбільша частина респондентів, що вперше дозволила собі вживання алкоголю, паління та нецензурної лексики мала вік до 16 років. Цій віковій категорії притаманна присутність нестійкого вольового імунітету до пристрастей та найбільш виражений ризик виникнення залежностей.
Після 20 років помітне послаблення бажання до означених вад. Звертає на себе увагу зменшення кількості респондентів, що вперше дозволили собі НЛ після 20 років (46,9% – 2016-2017 рр, 36,4% – 2017-2018 рр, 27,9% – 2019 р).
Відсоток вживання алкоголю залишається достатньо високий – 35,0% 2016-2017 рр, 32,7% – 2017-2018 рр, 22,9% – 2019 р).
Кількість респондентів, що дозволили собі паління після 20 років – 30,8% – 2016-2017 рр, 37,0% – 2017-2018 рр., 29,4% – 2019 р. Це свідчить про зниження «норми» культурних цінностей суспільства в досить зрілому віці внаслідок недостатнього усвідомлення шкоди для власного здоров’я, аналізу власних бажань, особистого розуміння понять «користь» та «шкода». Але сприятливим виглядає зменшення даних вад в 2019 р.
Більшість респондентів розуміють шкідливість означених вад. Знижений відсоток розуміння шкідливості наркотиків не можна достовірно оцінити внаслідок відсутності респондентами відповідей.
Цікавим є той факт, що найбільша кількість респондентів, що замислювалися про здоров’я нащадків є в групі вживання нецензурної лексики (86,5% – 2016-2017 рр., 86,1% – 2017-2018 рр., 87,6% – 2019 р.). Менша в групах вживання алкоголю (64,9% – 2016-2017 рр., 81,1%- 2017-2018 рр., 81,6% в 2019 р.) та паління (59,5% – 2016-2017 рр., 72,1%- 2017-2018 рр., 73,5% в 2019 р.)
Цікавим є той факт, що найбільше усвідомлюють шкоду та намагалися позбутися даної вади респонденти, що вживають нецензурну лексику – 83,8% в 2016-2017 рр., 72,2% в 2017-2018 рр, 79,6% – 2019 р. В групі респондентів, що вживають алкоголь – це 27%, 30,3%, 68,5% відповідно. В групі, що палить – це 17,7%, 29,7%, 52,9%. Результат групи, що вживають наркотики не є достовірним внаслідок наявності всього одного респондента. Наведені факти свідчать про те, що групи респондентів, які вживають алкоголь та палять недостатньо розуміють вплив даних вад на здоров’я дітей.
Таблиця 3.
Показники стану сформованості
культурного фону суб’єктів експерименту
| Назва досліджувано-го середовища
|
Загальна кількість респондентів | Індекс культури |
Відносні розрахункові коефіцієнти |
||||
| «ІК» | «ЧІ» | «НЛ» | «КР» | «АЛК» | «НАР» | ||
| КЗ «Черкаський пологовий будинок «Центр матері та дитини» 2016-2017 рр. | 37 | 0,43 | 0,03 | 0,6 | – | 0,54 | – |
| КЗ «Черкаський пологовий будинок «Центр матері та дитини» 2017-2018 рр. | 79 | 0,83 | 0,067 | 0,39 | 0,07 | 0,77 | – |
| КЗ «Черкаський пологовий будинок «Центр матері та дитини» 2019 р. | 49 | 0,53 | 0,02 | 0,44 | 0,065 | 0,74 | – |
Базові коефіцієнти даної таблиці: «ІК» – індекс культури, «ЧІ» – читацький інтерес, «НЛ» – вживання нецензурної лексики, «КР» – паління, «АЛК» – алкоголю, «НАР – наркотиків [2,c.40]. Дані коефіцієнти є відносною величиною порівняння вимірювання чисельника та знаменника (чисельник – кількість респондентів, яким властиві означені вади, знаменник – респонденти, що не мають даних вад) та якісно відображають стан досліджуваної вади, у скільки разів вада перевищує чесноту.
«ІК» – індекс культури, що виражає відносну кількість респондентів, що відповідають прийнятій «нормі» культурного фону, до кількості опитаних, що не відповідають даній «нормі», і може бути представлений наступним співвідношенням «ІК» = Ч1:В1, де Ч1 – кількість респондентів, що відповідають «нормі» (до них відносяться ті, хто не палить, не вживає нецензурну лексику, алкоголь, наркотики, має читацький інтерес до художньої, політичної, професійної, філософської літератури та Святого письма); В1 – кількість респондентів, що не відповідають «нормі».
Читацький інтерес притаманний 97,3% респондентів в 2016-2017 рр., 93,7% в 2017-2018 рр., 98% – 2019 р. Найбільше респондентів традиційно віддає перевагу літературі про кохання, на другому місці – наукові праці, на третьому – детективи, найменша кількість респондентів цікавиться політикою.
Аналіз даних таблиці 3 свідчить про те, що кількість респондентів, що відповідають нормі культурного фону – 43,2% – 2016-2017 рр., 45,6% – 2017-2018 рр., 34,7% – 2019 р.
Таблиця 4.
Підсумковий аналіз зведених результатів анкетування
| Назва досліджуваного показника | Кількісний показник | Відносний показник (%) | ||||
| 2016 – 2017 рр | 2017-2018 рр | 2019 р | 2016 – 2017 рр | 2017 –
2018 рр |
2019 р. | |
| Аналіз блоку 1 | ||||||
| Загальна кількість респондентів (у т.ч. жіночої статі) | 37 | 79 | 49 | 100 | 100 | 100 |
| Кількість респондентів, які відповідають нормі культурного фону, «ІК» | 16 | 36 | 17 | 43,2 | 45,6 | 34,7 |
| Аналіз блоку 2 | ||||||
| Кількість респондентів, які використовують нецензурну лексику (у т.ч. жіночої статі), «НЛ» | 14 | 22 | 15 | 37,8 | 27,8 | 30,6 |
| Головна причина: не визначився | 9 | 17 | 9 | 64,3 | 77,3 | 60,0 |
| Аналіз блоку 3 | ||||||
| Кількість респондентів, які палять, «КР» | – | 5 | 3 | – | 6,3 | 6,1 |
| Головні причини: звик,
наслідування друзів |
– | 3 | 2 | – | 42,9 | 33,3
33,3 |
| Аналіз блоку 4 | ||||||
| Кількість респондентів, які вживають алкоголь, «АЛК» | 13 | 33 | 20 | 35,1 | 41,8 | 40,8 |
| Головна причина: не визначився | 5 | 19 | 9 | 38,5 | 57,6 | 45 |
| Аналіз блоку 5 | ||||||
| Кількість респондентів, які вживають наркотичні речовини, «НАР» | – | – | – | – | – | – |
| Головні причини | – | – | – | – | – | – |
| Аналіз блоку 6 | ||||||
| Кількість респондентів, які виявили читацький інтерес (у т.ч. жіночої статі), «ЧІ» | 36 | 74 | 48 | 97,3 | 93,7 | 98,0 |
Підсумковий аналіз даних таблиці 4 свідчить про те, що нормі культурного фону відповідає менше 50% респондентів протягом всього періоду дослідження.
Найбільш поширеними шкідливими звичками за даний період спостереження є вживання нецензурної лексики, алкоголю. Відсутні відповіді на запитання про вживання наркотиків.
В 2017-2018 та 2019 рр., крім вживання нецензурної лексики, алкоголю були присутні особи, які палять.
Найбільш поширеною причиною вживання нецензурної лексики та алкоголю є відповідь «не визначився». Причиною паління була вказана відповідь «тому, що подобається (звик)», крім того, в 2019 р. також найпоширенішою була відповідь «наслідування друзів» .
Зазначимо, що високий читацький інтерес майбутніх мам свідчить про їх ментальну працездатність, сприяє розумінню негативного впливу шкідливих звичок на стан свого здоров’я та свідомої відмови від таких звичок, націлює до формуванню здорового генофонду.
Необхідно звернути увагу на відповідь респондентів «модно». Велику роль в формуванні моди на паління, вживання алкоголю відіграють засоби масової інформації (телебачення, Інтернет). Вживання алкоголю, паління асоціюється з впевненістю в собі, мужністю. Кожне застілля супроводжується вживанням алкогольних напоїв.
На жаль, ЗМІ не несуть відповідальності за вплив на своїх глядачів. Хоча політика інформування населення про шкоду табаку та її реалізація є на досить високому рівні, існує заборона державою реклами табаку, це, на жаль, не впливає на розповсюдженість паління. Відбувається деформація ментально-чуттєвої сфери особистості. Тому актуальною є зараз тема культури взаємин. Важливим є власна оцінка людиною наданої інформації – це «корисно» чи «шкідливо» для мого здоров’я, моєї сім’ї.
Достовірно оцінити користь та шкоду для себе може людина, яка знає та поважає свій організм, намагається йому не шкодити, має здатність розумно мислити. Тому такою актуальною на сьогоднішній час є тема самопізнання та самовдосконалення. Для збереження власного фізичного, ментального, душевного та духовного здоров’я Є.А. Піньковська ввела таке поняття, як «ментальний імунітет» [5, с224], [2,c.26]. Це – відчуття міри в бажаннях, самовладання та позитивні думки [2,c.22].
Людина, яка намагається відповідально виконати свій батьківський обов’язок, має переосмислити наявність власних шкідливих звичок та свідомо обмежити їх вживання, тим самим відкриваючи необмежені можливості з самокерування індивідуальним ресурсом сил (пам’яттю, бажаннями, емоціями, почуттями, думками) та створюючи сприятливі умови для дітей, які наслідують їх приклад [2,25].
- ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
5.2. Актуальність програми «Культура взаємин в сім’ї».
Аналіз проведеної роботи на основі результатів анкетування слухачів, проведених бесід засвідчує актуальність теми самопізнання, відповідального відношення до шкідливих звичок, акцентує необхідність профілактики зазначених вад. Адже здоровий спосіб життя забезпечується, насамперед, розвиненою силою волі, вмінням керувати своїми бажаннями, свідомою відмовою від шкідливих звичок, зміцненням емоційно-вольового імунітету, подальшим розвитком ментальної працездатності майбутніх батьків щодо усвідомлення засад батьківського обов’язку та особистої відповідальності перед майбутньою дитиною. Тема духовного материнства залишається актуальною та необхідною для подальшої реалізації програми «Культура взаємин в сім’ї» в соціокультурному, зокрема медичному середовищі.
5.3. Прогнозування результатів.
Системне застосування методик самотестування, передбачених програмою «Культура взаємин в сім’ї» дозволяє учаснику виявити власні шкідливі звички, недоліки характеру, докласти зусиль до їх виправлення, тим самим підвищити рівень розуміння власної відповідальності за своє здоров’я та здоров’я своїх нащадків, зрозуміти та пробачити своїх близьких, досягнути більш високого рівня культури взаємин, дотримуватись моральних норм в сім’ї.