Каміль Сен-Санс – французький композитор, органіст, диригент, музичний критик, письменник.
Його батько був на службі у канцелярії внутрішніх справ, мати –художницею-акварелісткою. Перші кроки в музиці Каміль Сен-Санс отримав від бабусі у два з половиною роки. Мав дивовижний внутрішній музичний слух, що дозволяло йому створювати музику на папері. По закінченню консерваторії працює органістом в соборах Парижу. Володіючи невтомною енергією не тільки грає на органі та створює музику, але й виступає як піаніст та диригент, пише теоретичні праці. Засновує Національне музичне товариство. Сучасники із захопленням сприймають симфонічні поеми «Прялка Омфали» та «Пляска смерті», опери «Жовта принцеса», «Срібний дзвіночок», а також «Самсон і Даліла» – одна із вершин творчості цього майстра.
Його найкращі твори, яким притаманні традиції класичної музики, дуже шануються у світовій музичній літературі. До останніх своїх днів Сен-Санс жив повноцінним творчим життям: писав книжки з філософії, літератури, живопису, театру, складав вірші і п’єси, малював карикатури, складав музичні твори. Подорожуючи все конспектував, а потім записував на пластинки.
Рекомендуємо до прослуховування: концерт №1 для віолончелі з оркестром a-moll, твір № 33; інтродукція і рондо-капріччіозо; Арія Даміли з опери «Самсон і Даміла»; «Карнавал тварин» – один з найвидатніших музичних творів Сен-Санса. До циклу входять 14 п’єс-номерів, кожна з яких має свою назву. В свій твір композитор вклав гумористичний характер. Цікавим буде фільм-фантазія французького режисера Унди Соммера –це поєднання оркестрового виконання з анімацією і грою французьких акторів під керівництвом корейського диригента Мюнг-Вун Чунга; «Вступ» Королівський марш лева; «Кури та півні»; «Антилопи»; «Черепаха»; «Слон»; «Кенгуру»; «Акваріум»; «Персонажі з довгими вухами»; «Зозуля»; «Пташник»; «Піаністи»; «Копалини»; «Лебідь» – російський хореограф М. Фокін в 1907р. поставив балетний номер для великої російської балерини поч. XX ст. «Помираючий лебідь»; «Фінал».
Інформацію підготовлено за участі члена Ліги Культури Агапової Валентини Михайлівни та викладача Черкаської музичної школи №3 Ромців Ольги Леонідівни