Черкашина Т. В., доктор педагогічних наук,
професор кафедри педагогіки і освітнього менеджменту комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»
МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЇ «РЕФЛЕКСІЯ ТА ПРОФЕСІЙНИЙ САМОРОЗВИТОК» ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Фрагменти з навчально-методичного посібника
4.2.5. Інтегративний показник свідомого вдосконалення думок. Наступний структурно-змістовий складник ІРС – думки. Інтегративний показник свідомого вдосконалення думок відтворює здатність розумно мислячого суб’єкта самопізнання до розвитку позитивного, логічного, конструктивного, проектного мислення в форматі законослухняності за формулою: роблю тільки те, про що говорю та думаю; думаю та говорю про те, що роблю [14]. Підкреслимо, що уміння позитивно мислити призводить до трансформування образу ворога, створює умови до творчої співпраці та гуманного партнерства.
Етапи свідомого вдосконалення думок. Зважаючи на зміст наведеної формули з розвитку позитивного, логічного, конструктивного, проектного мислення в форматі законослухняності, проведемо самоаналіз стану своїх думок за допомогою діагностичної таблиці 1.4, яка розкриває зміст етапів свідомого вдосконалення думок. Методика самоаналізу аналогічна попереднім (щодо пам’яті, бажань, емоцій): рухаючись в діагностичному полі таблиці зверху вниз, необхідно відшукати щаблину, яка відповідатиме стану думок «тут і зараз» та, виходячи з наданих рекомендацій у відповідній горизонталі, спроектувати подальшу траєкторію свідомого вдосконалення думок, трансформуючи з’ясовані недосконалості.
Таблиця 1.4.
Щаблини з усвідомлення вад в тілі думок розумно мислячої людини, спрямованої до самовдосконалення [12]
| Щаблини | Етапи | ||
| Самодіагностика | Самоаналіз | Трансформація | |
| 1. | Часто помиляюся в оцінці подій і людей
(мислення некритичне) |
Прийняття мислення «від добра»
(як таке, що необхідне, раціональне) |
Оволодіння і застосування мислення «від добра»
(у спілкуванні з колегами, друзями, рідними) |
| 2. | Ловлю себе на тому, що мислю алогічно (дискретно, непослідовно) | Пізнання законів формальної логіки | Оволодіння логікою мислення (зосередженість, продуманість, розумність, закономірність) |
| 3. | Ловлю себе на демагогії (на навмисному впливі на почуття людей для досягнення своїх цілей) | Уміння розпізнавати у собі (хитрість, применшення і перебільшення в оцінці особистих досягнень) | Пізнання, осмислення, усвідомлення
(законів діалектики) |
| 4. | Часто думаю про себе негативно
(хоча знаю, що це прихована гордовитість) |
Освоєння розумного мислення «від добра» про себе
(«проте я добре вмію…») |
Культивування в собі думок благородних (милосердних, співстраждальних про ворогів, друзів, про себе) |
| 5. | Ловлю себе на софістиці (вмінні всупереч логіці відстояти будь-яку точку зору оманливими доводами) | Поняття про ментальний імунітет
(пам’ятати про закон причин і наслідків) |
Зміцнення ментального імунітету (мислення мирне, щире, шанобливе, законослухняне про себе та оточення) |
Самоаналіз за діагностичною таблицею 1.3 спрямовує розумно мислячого суб’єкта самопізнання до якісних змін у мисленні, зміцнення ментального імунітету, створення індивідуального ритму особистісно-професійного самовдосконалення засобами свідомого перетворення вад, недоліків, помилок у функціонуванні ментального компоненту структури ІРС. Якісні перетворення виявлених дефектів мислення сприяє пізнанню та усвідомленню законів формальної логіки та діалектики.
За допомогою тесту 1.4 проведемо перевірку об’єктивності наданої самооцінки стосовно думок у порівнянні з попередньою процедурою самоаналізу за діагностичною таблицею 1.4. Дамо неупереджені відповіді на поставлені питання тесту та з’ясуємо відповідність власного портрету та портрету людини, якій притаманна рішучість.
Рішучий – твердий в своїх діях, непохитний.
Тест 1.4. Людина рішуча, яка вона?
- Вміє швидко, сміливо приймати рішення, яке потім виявляється правильним. А ти?
- Діє чітко, продумано, мобілізуючи інших на подібне. А ти?
- Робить мало помилок. А ти?
- Не боїться відповідальності за свої дії, ні перед ким. А ти?
- Уміє переконати у своїй правоті. А ти?
- Завжди спокійна, зібрана, гідна наслідування. А ти?
- Навколо себе не бачить і не засуджує нерішучих та тих, хто сумнівається. А ти бачиш?
А ти засуджуєш?
Процедура аналізу відповідей на поставленні питання тесту розглядається у кількісному виразі у такий спосіб: кожна об’єктивна відповідь «так» на зазначені питання розцінюється у 12,5%. Загальний показник відповідей «так» (кількість «так» помножена на 12,5%), який сягає значення до 50% відповідає низькому рівню свідомого вдосконалення рішучості; показник кількості відповідей «так», який знаходиться в межах 51-75 % відповідає середньому рівню свідомого вдосконалення рішучості; показник кількості відповідей «так», який знаходиться в межах 76-100% відповідає високому рівню свідомого вдосконалення рішучості. Підсумуйте, зробіть висновки щодо об’єктивності наданої вами самооцінки стосовно свідомого вдосконалення думок та вміння генерувати позитивні мислеобрази у творчій педагогічній праці [2; 11].
Узагальнюючи вище зазначене, алгоритм самоаналізу професійної діяльності з реалізації освітніх цілей і завдань можна представити за схемою особистих подолань у досягненні омріяного:
- Чи за свою справу взявся?
- Чи достатньо вмінь для її виконання?
- Чи достатньо терпіння?
- Чи все знаєш про те, що збираєшся зробити?
- Чи вистачить витримки при виникненні труднощів?
- Чи вистачить мужності довести справу до завершення?
- Чи здатен у випадку успіху розділити його з усіма, а у випадку невдачі взяти провину на себе? [12]
Підкреслимо, що специфіка опанування зазначеним алгоритмом полягає в наданні чіткої, однозначної та об’єктивної відповіді «так» на кожне попереднє питання. Неупереджена відповідь «ні» (на будь якій щаблині представленого ряду) засвідчує особисту межу стійкості вольового імунітету, з якої потрібно розпочинати цілеспрямоване подолання себе, трансформування свого «хочу» в свідому потребу «можу» на засадах доцільної необхідності. Набуття такої здатності дає змогу здійснитися будь-якому бажанню в досягненні омріяних цілей і завдань, зокрема в педагогічній практиці.
4.2.6. Структурно-змістові складники системного самоаналізу. Підкреслимо, що результативність етапу системного самоаналізу з реалізації усвідомлених цілей і завдань досягається постійним самоконтролем та самоспостереженням у поєднанні з конструктивною самокритикою в динаміці особистісно-професійного зростання за схемою ментальної працездатності: зрозуміти, прийняти, вмістити, оволодіти, застосувати, проаналізувати, скоректувати нові знання про себе.
У контексті викладу підкреслимо особливу роль конструктивної самокритики, як ефективного засобу з самоствердження у професійній діяльності (самоствердження – твердження себе, своєї особистості, її цінності, значущості) як людини розумно мислячої, ментально самодостатньої, здатної до подолання внутрішніх протиріч на рівні уніфікованих підходів в осмисленні і реалізації професійних завдань, вивірених науковим досвідом, відповідно до формули особистісно-професійних досягнень:
«почуття + характер + вчинок = доля», де почуття = осмислення + емоції; вчинок = почуття + бажання; характер = вчинок + пам’ять [12]. Вкладаючи у формулу різноманітні якісні характеристики думок, емоцій, бажань, пам’яті можна спрогнозувати очікуваний результат у почуттях, вчинках, характері та, у цілому, долі. У схемі наведено приклад з проектування щасливої долі, за аналогією з якою можна вибудувати свою унікальну формулу життєтворення. За логікою представленої схеми професійні досягнення асоціюються з особистим вмінням керувати ІРС (пам’яттю, бажаннями, емоціями, думками) в їх якісному виразі: вибирати головне, проявляти почуття міри, самовладання, гідність у будь-яких, особливо надскладних, обставинах.
Динаміка об’єктивації результатів особистої ефективності. Технологічно вирішення завдань системного самоаналізу особистісно-професійних досягнень співвідноситься з об’єктивацією самооцінки. Поняття самооцінки в філософському словнику розкриває сенс оцінки особистістю самої себе, своїх можливостей, якості та місця серед інших людей. Самооцінка представляється як моральна оцінка своїх власних вчинків, моральних якостей, переконань, мотивів, один із проявів моральної самосвідомості і совісті особистості [5].
Об’єктивна самооцінка дає цілісне уявлення про стан власної ментально-чуттєвої сфери, сприяє застосуванню набутих знань про себе в педагогічній практиці, більш детальному аналізу власних помилок, невдач, досягнень і перемог, прощенню недосконалості інших, допомагає вибудувати ефективну модель поведінки в соціокультурному середовищі, спрямовує особисті зусилля на досягнення провідних цілей в ім’я моральних ідеалів, формує здатність співпереживати ближньому і прощати ворогу.
У контексті проблеми вважаємо за доцільне надати визначення ментальної культури. Ментальна культура як інтегративний продукт з реалізації функції рефлексії та професійного саморозвитку відображає культуру пам’яті, бажань, емоцій, почуттів, думок, виражається культурою згоди, культурою незгоди і проявляється культурою дій учасників педагогічної співпраці в комунікативних ситуаціях освітнього середовища.
Змістовими конструктами ментальної культури в залежності від її рівня (низький, середній, високий) є, відповідно, ментальна працелюбність, ментальна самостійність, ментальна самодостатність.
Самооцінка ментальної працездатності з особистої ефективності. Якість самооцінки особистої ефектвності за рівнями самокерування ІРС певним чином пов’язана з пориванням до самоствердження. Психологічний аспект такого вмотивованого спонукання полягає у прагненні розумно мислячого суб’єкта до високої оцінки та самооцінки своєї особистості і викликаної цим прагненням поведінки. Задоволення потреби в самоствердженні досягається різними спрямуваннями: реальними досягненнями в колективно-особистісній діяльності (об’єктивна оцінка внеску своєї праці у загальній справі) чи створенням ілюзії особистих досягнень, самоомани, коли суб’єкт прагне здаватися таким, яким йому хотілося б бути, хоча насправді таким не є (видавання удаваного за реальне).
Рівні самокерування ІРС з об’єктивації самооцінки особистісно-професійних досягнень структуруються у відповідності до рівнів та етапів ментальної працездатності, а також ментально-часових характеристик як низький, середній, високий (таблиця 1.5).
Таблиця 1.5
Самооцінка ментальної працездатності особистісно-професійної ефективності
| Рівневі показники | Рівні ментальної працездатності з самоаналізу особистісно-професійних досягнень | ||
| Низький рівень | Середній рівень | Високий рівень | |
| Характеристика ментальної працездатності | Ментальна працелюбність (здатність до аналізу) | Ментальна самостійність
(здатність до роздумів) |
Ментальна самодостатність (здатність до усвідомлення) |
| Етапи ментальної працездатності | Системний
самоконтроль на рівні бажань, емоцій, думок |
Системний самоаналіз на рівні бажань, емоцій, думок | Системна самокорекція на рівні бажань, емоцій, думок |
| Ментально-часові характеристики | Самодіагностика «після» поточної комунікативної педагогічної події | Самодіагностика «під час» поточної комунікативної педагогічної події | Самодіагностика «до» поточної комунікативної педагогічної події |
| Здатність до самокерування ІРС | Стан бадьорості
(уміння програвати в нештатній ситуації) |
Стан активності (готовність розпочати спочатку вирішення нештатної ситуації) | Стан радості
(здатність йти вперед, усвідомлюючи зміст нештатної ситуації) |
За поданою діагностичною таблицею рекомендується визначити свій рівень здатності до самоаналізу особистої ефективності за певний проміжок часу. Об’єктивно надана самооцінка сприятиме подальшому підвищенню рівня ментальної працездатності та зміцненню ментального імунітету [14].
Етапи самокерування ІРС із зміцнення ментального імунітету. Надамо стислу характеристику етапів з свідомого зміцнення ментального імунітету:
- перший етап (ментальна працьовитість) – досягнення щаблини системного самоконтролю, з встановленням стандартного порядку в пізнанні себе, поміркованого з позиції самоспостереження і обґрунтованого (доказового) в частині самообмежень;
- другий етап (ментальна самостійність) – досягнення щаблини уніфікованого самоаналізу, із застосуванням переконливої самокритики, вивіреної дослідним шляхом, випробуваної нестандартними ситуаціями, з інноваційними підходами в самостійному вирішенні проблем;
– третій етап (ментальна самодостатність) – досягнення щаблини унікальної самокорекції, із застосуванням технологій універсальної самооцінки, доцільної за змістом, сумірної з власними силами, необхідної для самоствердження в ролі творчої особистості.
Самоаналіз причин виникнення втоми за таблицею 1.6 дає змогу розумно мислячому суб’єкту самопізнання спрямувати особисті зусилля на свідоме зміцнення ментального імунітету, збереження та примноження фізичного здоров’я, профілактику шкідливих звичок.
Таблиця 1.6
Причини втоми в залежності від періоду її виникнення [12]
| № з. п. | Період виникнення втоми | Причина виникнення втоми | Рекомендації що робити |
| 1. | У кінці робочого дня | Недотримання закону необхідності (вибір головного) | Вміти відрізняти головне від другорядного |
| 2. | У кінці тижня | Недотримання закону сумірності | Вміти визначати рівень особистої безкорисливості |
| 3. | У кінці місяця | Недотримання закону доцільності | Не змінювати обрану спрямованість у досягненні мети (негативний результат – це особистий досвід у досягненні безумовності) |
| 4. | У кінці кварталу | Відсутність ритму (немає постійного аналізу застосування вище перелічених законів) | Створити особистий ритм (з самодіагностики-корекції-трансформації причин втоми) |
| 5. | У кінці року | Занадто працелюбний (невірно розподілені обов’язки у родині, колективі тощо) | Побачити свій ступінь недовіри до оточення (або замилування своїм умінням все робити самостійно) |
Виходячи зі змісту таблиці 1.6, можна сформулювати узагальнені висновки щодо запобігання виникнення втоми: доцільна черговість фізичної та розумової праці чи розумової та емоційної праці (спостереження природи, прослуховування музичних творів, огляд творів живопису тощо). Цілеспрямоване чергування, зумовлене примноженням емоційних накопичень миролюбності, безстрашності, безкорисливості сприяє відновленню енергетичних затрат, а отже зміцненню психічного та фізичного здоров’я.
Алгоритм формування позитивного мислення. Об’єктивація результатів особистісно-професійної діяльності у повній мірі залежить від вміння позитивно, логічно, конструктивно мислити та законослухняно діяти. Алгоритм формування позитивного мислення у форматі законослухняності такий: не проклинай (ворогів своїх). Не засуджуй (невігласів). Не принижуй (суперників). Не гнівайся (на кривдників). Не оспорюй (демагогів). Не супереч (інакомислячим). Не жартуй (над невмілим) [12]. Виконання зазначених рекомендацій сприяє свідомому вдосконаленню ментальної праці, слугує маркером з реалізації головних завдань педагогічних комунікацій.
Список рекомендованих джерел
- БехІ. Д. Особистість у просторі духовного розвитку : навч. посіб. Київ : Академвидав, 2012. 256 с.
- Євтух М.Б., Піньковська Е. А., Черкашина Т. В. Методики особистісно-професійного самовдосконалення суб’єкта педагогічної діяльності на засадах самопізнання : навчально-методичний посібник : для педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2015. 400 с.
- Євтух М. Б., Черкашина Т. В. Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності в умовах сучасного освітнього середовища : науково-методичний посібник : для педагогічних працівників. Черкаси : ЧОІПОПП ЧОР, 2015. 122 с.
- Євтух М.Б., Черкашина Т. В. Культура взаємин : підручник. 3-те вид., переробл. і допов. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2012. 340 с.
- Євтух М.Б., Черкашина Т. В. Педагогічна система самопізнання і особистісно-професійного самовдосконалення : підручник. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2017. 348 с.
- Педагогічна майстерність: Хрестоматія: навч. посіб. / упоряд. : І.А. Зязюн, Н. Г. Базелевич, Т. Г. Дмитренко та ін. ; за ред. І. А. Зязюна. Київ : СПД Богданова А. М., 2008. 462 с.
- Педагогічний словник / за ред. М. Д. Ярмаченка. Київ : Педагогічна думка, 2001. 516 с.
- Пиньковская Э.А. Серия книг «Спаси и сохрани». Том 1. «Кто ты?». Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2011. 814 с.
- Пиньковская Э.А. Серия книг «Спаси и сохрани». Том 2. «Эгология». Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2012. 438 с. + 3 таблицы.
- Пиньковская Э.А. Серия книг «Спаси и сохрани». Том 3. «Детектор лести». Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2013. 436 с. + 3 таблицы
- Самодиагностика. Сборник тестов: учебное пособие / под общей редакцией Н.Б. Евтуха, Т. В. Черкашиной. Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2010. 240 с.
- Самопізнання і самовдосконалення в схемах, формулах, таблицях: навчально-методичний посібник / за загальною редакцією Е. А. Піньковської, Т. В. Черкашиної. Укладач А. В. Аносова. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2018. 152 с.
- Сковорода Г.C. Повне зібрання творів: У 2-х т. Київ : Наукова думка, 1973. Т. 1. 531 с.; Т. 2. 574 с.
- Черкашина Т. В. Сучасні педагогічні практики: педагогічна система самопізнання і особистісно-професійного самовдосконалення: навчально-методичний посібник : для педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2019. 162 с.
- Черкашина Т. В. Методика реалізації функції «Рефлексія та професійний саморозвиток» професійного стандарту педагогічних працівників: навчально-методичний посібник для післядипломної освіти педагогічних працівників. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2020. – 144 с.