https://drive.google.com/file/d/1S4pO8xqiS8PM_lc4CfcjQDWsfxSXFDIE/view?usp=sharing
ОСНОВИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я
Частина 1
Актуалізація теоретичних й методичних засад формування ментального здоровя досягається, зокрема опануванням та застосуванням технології порівняльного самоаналізу з метою обєктивації самооцінки особистісно-професійних досягнень в повсякденній педагогічній практиці.
Для створення единого понятійного поля надамо змістове наповнення та зазначимо функціональну спрямованість ключових понять досліджуваної проблеми.
Здоров’я згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також вносити вклад в життя своєї спільноти [тлумачний словник]
Ментальний (розумовий, духовний) – що відноситься до менталітету, стосується образу мислення, духовності [Основи духовної культури : енциклопедичний словник педагога]
Ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником. Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття.
З іншого боку – психічне здоров’я кожного індивіда важливе для всього суспільства [тлумачний словник]
У вимірі наукових педагогічних підходів поняття «ментальне здоров’я» розглядається як інтегративний продукт культури думок, емоцій, бажань, спонукань, доброго фізичного самопочуття та ефективних дій, внаслідок свідомого формування емоційно-етичної компетенції [5].
Головними ознаками ментального здоров’я є критичне мислення, духовність, вольовий, емоційний, ментальний імунітет, світосприйняття гуманіста, умонастрій миротворця, добре фізичне самопочуття.
Характеризується ментальне здоров’я стійкістю вольового, емоційного, ментального імунітету у процесі вирішення особистісно-професійних завдань, передусім вагомих задач освітнього середовища.
Вмотивованим цілепокладанням до системного свідомого самоаналізу послуговує відомий вислів Григорія Сковороди: «Сенс людського існування – подвиг самопізнання». Акцентуємо, що в такий надзвичайно складний час соціокультурних змін тільки відданий своїй справі педагог свідомо і відповідально виконує свій професійний обов’язок. Саме тому сформоване вміння бачити і трансформувати в собі негативні риси, прояви і є той подвиг повсякденних особистих подолань, про який наголошував філософ.
Наведемо ще один відомий вислів для підсилення мотивації до зміцнення ментального здоров’я: «Подумай, як складно змінити себе, і ти зрозумієш, наскільки незначні твої можливості змінити інших», – вислів Вольтера дає змогу зрозуміти головну педагогічну помилку, яка полягає у тому що педагог докладає значних зусиль, щоб змінити інших (учнів, вихованців, колег, підлеглих, рідних, близьких), але забуває, або більш того, нехтує можливістю позитивних самозмін. Зрозуміло, що розпочинати позитивні внутрішні перетворення треба виключно з себе «тут і зараз». В такому контексті доцільно згадати настанову Василя Сухомлинського, зміст якої полягає в генерації позитивного особистого прикладу у повсякденних педагогічних комунікаціях, тобто змінюючи себе ми змінюємо навколо себе світ, своє ставлення до тих, з ким взаємодіємо за покликом та педагогічним обов’язком.
Виходячи з означеної мотивації, інформативно-ґрунтовно моделюються методологічні параметри сформованості ментального здоров’я (мета, завдання): мета – зміцнення ментального здоров’я суб’єкта педагогічної діяльності; завдання: набуття навичок критичності та самокритичності з самооцінки особистісно-професійної діяльності; зміцнення вольового, емоційного, ментального імунітету; опанування методиками порівняльного самоаналізу за комплексом спеціальних тестів та діагностичними таблицями.
Підкреслимо, шо змістові компоненти ментального здоровя, які відповідають індивідуальному ресурсу сил суб’єкта педагогічної діяльності, утворюють структуру взаємопов’язаних та взаємозумовлених складників: культура пам’яті, культура бажань, культура емоцій, культура думок. Ефективність самоаналізу зазначених компонентів досягається, зокрема процедурою самотестування за комплексом спеціальних тестів [3] з використанням порівняльних характеристик за прийнятими інтегративними показниками та умовно диференційованими рівнями (низьким, середнім, високим) [4]. Методика порівняння дає змогу з’ясувати та об’єктивно оцінити відповідність компонентів індивідуального ресурсу сил (пам’яті, бажань, емоцій, думок) інтегративним показникам певного рівня особистісно-професійних досягнень у динаміці їх подальшого розвитку.
Емпирико-аналітична процедура самотестування структурована за комплексом спеціальних тестів у відповідності до інтегративних показників сформованості культури пам’яті, бажань, емоцій, почуттів, думок та полягає у наданні об’єктивно однозначної відповіді «так» чи «ні» на поставлені питання пропонованих тестів. При виникненні розбіжної відповіді на запитання рекомендовано застосування самооцінки за схемою: скоріше «так, ніж ні» чи скоріше «ні,ніж так».
Цілеспрямоване опанування методикою самотестування дасть змогу подолати страх власної недосконалості, сформувати вміння ясно бачити свої недоліки, неповноцінні якості, реально визначати особистий ресурс фізичного, морального, духовного здоров’я, з’ясувати стан та об’єктивувати самооцінку пам’яті, бажань, емоцій, почуттів, думок «тут і зараз». Закладене в тестах особливе звернення «А ти?», засвідчує особистісно-орієнтовану мотивацію до змістового самоаналізу з використанням ментально-часових характеристик «до», «під час», «після» комунікативної взаємодії та об’єктивної самооцінки особистих спонук, почуттів, думок, дій з подальшою трансформацією виявлених у собі неповноцінних (не у повній мірі сповнених ціннісним ресурсом) якостей.
За означеною процедурою самотестування проведіть самоаналіз сформованості культури думок. На поставлені запитання нижче поданого тесту надайте однозначну відповідь «так» чи «ні».
Тест. Якими категоріями ви навчаєтесь думати:
- «Від добра» чи «від зла»?
- На благо ближньому чи на благо собі?
- В ім’я миру чи війни?
- В ім’я істини чи брехні?
- В ім’я любові чи ненависті?
Надайте собі об’єктивні відповіді на поставлені питання. Не засмучуйтесь, якщо ваш образ, отриманий внаслідок самоаналізу, не відповідає тому образу, який ви подумки уявляли про себе раніше.
Підкреслимо, що позитивне мислення у емоційній напрузі у міжособистісних комунікаціях (у будь-якому напрямку докладання особистих зусиль: сімейних родинних, професійних, соціальних тощо) може бути проявлене у вигляді пошуку п’яти позитивних якостей у своєму недругу, неприятелеві, опонентові, це дасть змогу перевести взаємини на більш високий комунікативний рівень, наблизити їх до рівня культури незгоди, а отже культури прийняття відповідального рішення [5].
Детальний самоаналіз передбачає введення інтегративних показників сформованості кожного з означених структурно-змістових компонентів індивідуального ресурсу сил (таблиця 1). Таблиця 1
Інтегративні показники структурно-змістових компонентів індивідуального ресурсу сил
| Структурно-змістовий компонент ІРС | Інтегративний показник | Спосіб досягнення |
| Культура пам’яті | Вибір головного | Структурування пам’яті у відповідності до головних і другорядних, професійних і побутових, особистих і суспільних завдань, зміцнення імунітету пам’яті проти шкідливої інформації, інформаційного маніпулювання. |
| Культура бажань | Почуття міри | Самокерування бажаннями в досягненні мети, формування сили волі, почуття власної гідності, зміцнення вольового імунітету |
| Культура емоцій | Самовладання | Самокерування емоціями, формування стриманості, свідоме застосування закону дзеркального відображення у комунікативних ситуаціях і контактах, зміцнення емоційного імунітету |
| Культура думок | Позитивне, логічне, конструктивне, проектне мислення | Ментальна самостійність в прийнятті і досягненні свідомих цілей, самоаналіз і самокорекція невдалих дій, зміцнення ментального імунітету [4] |
Сукупний продукт системного самоаналізу, з урахуванням взаємозв’язку між бажаннями, емоціями і фізичним тілом, дає можливість в повній мірі оцінити в собі людину зовнішню, людину внутрішню і людину сокровенну. Гармонійне поєднання трьох складових формує цілісну людину в повноті ціннісних накопичень: розумності (сила розуму), душевності (сила волі), духовності (сила духу).
Якість проявлених дій особистісного, професійного, громадянського спрямування дозволяє встановити приховану сутність людини стосовно її індивідуальних творчих сил, у відповідності до обраного нею статусу: руйнівника, охоронця чи будівника.
Уміння розумно мислячої людини вбачати в собі ознаки руйнівника дає змогу спрямувати свої зусилля до свідомого аналізу застарілих традицій, норм, правил та усунення з них всього того, що заважає розвитку творчості в собі, родині, колективі, країні.
Здатність розумно мислячої людини до охорони кращих здобутків людського розуму і волі у масштабуванні на рівні сім’ї, нації, народу тощо надихає її до подальшого самовдосконалення, подолання себе і життєвих перешкод, нових звершень за викликами сучасності.
Перед розумно мислячою, ментально здоровою людиною, яка об’єктивно оцінила в собі задатки будівника за логікою творення добра повстають завдання еволюційного значення: примноження загальнолюдських цінностей, творчих пошуків з усвідомлення вищих ідеалів: любові і віри, миру і правди, краси і гармонії.
Література
1. Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку : навч. посіб. Київ : Академвидав, 2012. 256 с.
2. Євтух М.Б., Піньковська Е.А., Черкашина Т.В. Методики особистісно-професійного самовдосконалення суб’єкта педагогічної діяльності на засадах самопізнання : навчально-методичний посібник : для педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2016 . 406 с.
3. Самопізнання та самовдосконалення в схемах, формулах, таблицях : навчально-методичний посібник / За загальною редакцією Піньковської Е.А., Черкашиної Т.В. Черкаси. Видавець Чабаненко Ю.А., 2018. 152 с.
4. Черкашина Т. В. Теоретичні і методичні засади педагогічної системи самопізнання і особистісно-професійного самовдосконалення: навчально-методичний посібник : для педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2019. 134 с.
5. Черкашина Т. В.: Ціннісно-смислова сфера суб’єкта педагогічної діяльності у вимірі особистісно-професійного самовдосконалення: навчально-методичний посібник для післядипломної освіти педагогічних працівників. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2022. 254 с.