РОЗЧАРУВАННЯ (Ногаєва Лариса)

     У сьогоднішній непростий час змін часто виникає таке почуття, як розчарування: подіями, що склалися, країною, близькими, роботою, нестачею матеріальних благ.

     Як зазначає Емма Піньковська у главі «Розчарування» з книги «Хто ти?», по  мірі пізнання на шляху пізнання себе, своїх недоліків, їхнього довгоочікуваного подолання, несподівано приходить розчарування. Воно настає від руйнування віри у щось або когось, від того, що не досягнув бажаної мети, на шляху до якої схвалював все, що думав та робив. Тоді і близькі люди відчувають розчарування та страждають. Від нерозуміння того, що відбувається, з’являється втома і навіть безвихідь (смуток).

     Цей етап складний, важкий у подоланні, але важливий, оскільки це 7 підщабель у щаблі «саможаління» (таблиця «Леонардо» автора Емми Піньковської). Самостійне подолання цих щаблів – це неоціненний досвід захисту від власного егоїзму та похмурого песимізму. Це залишки з ІІ рівня, які дуже не хочеться бачити і тим більше, щоб хтось їх бачив. Нагородою у подоланні свого саможаління буде більш активна позиція та перехід на усвідомлене самовдосконалення. Тут постає складніше завдання – сподобатися собі самому, жити у злагоді зі своєю совістю.

     У запропонованому автором тесті я знайшла себе переважно у 4-5 пунктах. Присутнє розчарування людьми (колегами, близькими). Спостерігаючи за своїм розчаруванням, я зрозуміла, що не вірно оцінювала оточуючих людей, їхні можливості. По мірі пізнання своїх недоліків, їх подолання, розумію, що кожна людина має свій набір умов і можливостей для усвідомленої самозміни. І можна бачити лише наслідок її дій. Думки та спонукання нам, як правило, залишаються невідомими. Тому краще та ефективніше ставити запитання собі самому: «Чого я не передбачила, щоб не допустити того, що сталося? Як я могла вдіяти? Як треба було б зробити правильніше? Чого я не знала, але знаю зараз?».

      Є ще один вихід: залишити, відійти, озирнутися та почати знову. Це інший шлях зі своїми «плюсами» та «мінусами». Якщо совість спокійна при цьому – взято правильний напрямок духовного руху, якщо ні – порушено духовні правила чи закони.

     При  розчаруванні своїм станом здоров’я, матеріальними статками, слід цілеспрямовано працювати над своїми бажаннями, емоціями, думками.

     При розчаруванні роботою та людьми необхідно застосовувати накопичені духовні знання, аналізувати та виправляти свої недоліки та помилки.

     Якщо є розчарування у країні, часом, в якому живеш, то як законослухняній людині, варто працювати над своєю впертістю, обережністю та лінню.

     Критеріями успіху у подоланні розчарування будуть активізована життєва позиція, бадьорість, радість, та можливість передавати свій досвід усім, хто цього забажає.

Література

  1. Э.А. Пиньковская Серия книг «Спаси и сохрани», Том 1, «Кто ты?» – Черкассы: Издатель Чабаненко Ю.А., 2011. – с. 612-617