ЗВІТ
з проведення дослідно-експериментальної роботи
«Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля» (2021-2023рр)
Сучасність в умовах глобальних природних катаклізмів, техногенних катастроф, світової економічної та соціальної кризи та, водночас, значущих наукових відкриттів й винаходів, інноваційних технологій, використання поновлюваних та нетрадиційних джерел енергії з забезпечення основних сфер життєдіяльності засвідчують істотну потребу розумно мислячої людини до набуття нових знань та вмінь, спонукають до формування більш високого рівня комунікативної культури із собою, оточенням, довкіллям.
Дієвими та непорушними в системі комунікативних взаємодій залишаються фундаментальні категорії віра, надія, любов як довічні духовно-моральні вказівники до самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення.
Для розв’язання завдань дослідження, досягнення мети на загальнонауковому методологічному рівні конкретизовано наукові підходи до досліджуваної проблеми, що уможливлюють:
– сприйняття «ціннісного ставлення» до себе та інших як доцільної форми особистісно-професійного самовдосконалення засобами самопізнання, саморозвитку, самоактуалізації, самореалізації з досягнення якісно-нового рівня світосприйняття;
– усвідомлення «ціннісного ставлення» до себе та інших як цілеспрямованої роботи над собою у вимірі позитивних самозмін, ціннісно-вмотивованої професійної діяльності, складанні індивідуальної траєкторії особистісно-професійного зростання в параметрах аксіологічного, акмеологічного, компетентнісного, цілісного, системного, діяльнісного, антропологічного, культурологічного, особистісно-орієнтованого, синергетичного наукових підходів;
– інтерпретація «ціннісного ставлення» до себе та інших як ціннісно-смислового концепту цілісної, нелінійної системи самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення з вмотивованим цілепокладанням до подальшого розвитку ментальної культури, критичного мислення, досягнення оптимального індивідуального стилю, педагогічної інтуїції, ефективного аналізу педагогічних взаємодій.
Мета дослідження полягає у свідомому формуванні ментальної культури суб’єкта педагогічної діяльності засобами самопізнання.
Завдання дослідження: набуття навичок критичності та самокритичності, об’єктивації самооцінки сформованості ментальної культури, ціннісного ставлення до себе, закону, праці, оточення, довкілля відповідно до норми культурного фону, підвищення рівня комунікативної культури.
Очікувані результати дослідження: у результаті проведення дослідно-експериментальної роботи передбачається впровадження у позакласну діяльність закладів загальної середньої освіти технологій формування ціннісного ставлення суб’єкта педагогічної діяльності до смисложиттєвих цінностей, зумовлених нормою культурного фону в період соціокультурних змін.
Фундаментальний напрямок стратегії підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня регламентовано нормативно правовими документами, зокрема: Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 02 квітня 2021 року № 406, насамперед формування ключових компетентностей: інноваційність, навчання впродовж життя, набуття наскрізних умінь, уміння критично та системно мислити, діяти творчо, виявляти ініціативність, здатність логічно обґрунтувати позицію, конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми; Законом України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017) зі змінами Закон №2157-IX від 22.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти», зокрема статтею 6. Засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності; Професійним стандартом за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 2736 від 23.12.2020), а саме: загальні і професійні компетентності вчителя, зокрема емоційно-етична; педагогічне партнерство, здатність до навчання впродовж життя; Модельною навчальною програмою «Духовність і мораль в житті людини і суспільства» (автори Жуковський В. М., Сіданіч І. Л., Грищук Д. Г., Губеня І. І., Лахман Н. М.); «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» Наказом Міністерства освіти і науки України № 795 від 12.07.2021, а саме: ключові компетентності, духовно-моральна компетентність.
Необхідність застосування в педагогічній практиці технології «Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля» обумовлена сучасними соціокультурними запитами, потребою духовного оновлення самосвідомості, морального збагачення, інтелектуального розвитку особистості в складних умовах періоду глобальних соціокультурних змін, світоглядних орієнтирів.
У дослідно-експериментальній роботі регіонального рівня за темою «Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля» (науковий керівник – Т.В. Черкашина) взяли участь Звенигородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області; Звенигородська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів імені Тараса Шевченка Звенигородської міської ради Звенигородського району; Червонослобідський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Червонослобідської сільської ради Черкаської області; Благодатнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Г. П. Берези Золотоніської міської ради Черкаської області; Коробівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Золотоніської міської ради Черкаської області (проведення дослідно-експериментальної роботи затверджено Наказом Управління освіти і науки Черкаської обласної держадміністрації № 32 від 07.04 2021 року «Про проведення дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня на базі закладів загальної середньої освіти»).
Педагогічне дослідження було організовано у формі природного експерименту, специфіка якого найбільш повно відповідає характеру практикоорієнтованих завдань та вимогам щодо їх реалізації у звичайній робочій обстановці: педагогічної взаємодії, спілкування, аналізу діяльності, прийняття педагогічних рішень.
Окреслення формату спеціального виховного впливу з зазначеної проблеми потребувало введення терміну «культурний фон». Поняття «культурний фон», базуючись на змістовому навантаженні тлумачень: культура – догляд, поліпшення, ушляхетнення тілесно-душевно-духовних сил, схильностей і здібностей людини, а отже, і ступінь їх розвитку; відповідно розрізняють культуру тіла, культуру душі і духовну культуру і фон – загальні умови, середовище, в якому відбувається якась подія, оточення [тлумачний словник], в контексті розгляду, відображає загальні умови, що забезпечують високий рівень особистісно-професійних досягнень у виробничій, суспільній та розумовій діяльності. Отже, свідома потреба розпочинати з себе переосмислення меж дозволеного, за якими відбувається некерований процес руйнування вольового, емоційного, ментального імунітету як базових умов формування ментальної культури, стає одним з головних завдань сучасної педагогічної практики.
Для дослідження стану культурного фону, у вимірі окремих його складових, визначена «норма», що забезпечується низкою загальноприйнятих педагогічних умов, зокрема:
– уміння організовувати своє дозвілля: хобі; захоплення туризмом і подорожами; читання книг із подальшим публічним обговоренням; перегляд політичних і культурно-просвітницьких програм, фільмів, що збагачують морально; відвідування театру, виставок образотворчого мистецтва, концертів класичної музики, поетичних вечорів тощо;
– регулярне заняття фізкультурою або спортом як елемент самоорганізації, спрямований на зміцнення сили волі та фізичного здоров’я;
– відсутність згубних звичок як ознака гармонізації структурно-змістових компонентів індивідуального ресурсу сил (бажань, емоцій, почуттів, думок) розумно мислячого суб’єкта, спрямованого до самопізнання;
– відсутність залежності від наркотиків як ознака сформованості сили волі; передбачає відмову не лише від уживання наркотичних речовин, а й від сильнодіючих лікарських препаратів;
– відсутність бажання вживати алкоголь як здатність до самокерування індивідуальним ресурсом сил, що унеможливлює вживання будь-якого виду психостимуляторів, у тому числі слабоалкогольних напоїв, незалежно від обставин: будні, свята, традиції, визначні дати тощо;
– відсутність звички курити як здатність розрізняти корисні і шкідливі впливи на емоційно-вольовий та фізичний стан; передбачає не лише відмову від куріння, але й профілактично-пропагандистську діяльність у середовищі курців, зокрема демонстрацією особистого прикладу;
– уміння спілкуватися, не вживаючи нецензурну лексику як показник сформованості ментальної працездатності, передбачає подальший розвиток інтелекту, ерудиції, моральності.
Отже, за логікою творення добра під впливом усталеної суспільної думки окремі складові, а саме: нецензурна лексика, куріння, алкоголь, наркотики свідомо виведені за межі норми культурного фону та зазначають особисте розмежування проявів «зла у добрі» та «добра у злі» у комунікаціях повсякдення.
Проведення дослідно-експериментальної роботи затверджено Наказом Управління освіти і науки Черкаської обласної держадміністрації № 32 від 07.04 2021 року «Про проведення дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня на базі закладів загальної середньої освіти» та складається з трьох структурно-змістових етапів: підготовчого, мотиваційно-проєктного, аналітико-прогностичного.
На підготовчому етапі експерименту (січень-березень 2021р.) реалізовано завдання теоретико-пошукового спрямування, зокрема:
- розроблено програму дослідно-експериментальної роботи з визначенням змісту та структури теоретико-пошукового, мотиваційно-проектного та аналітико-прогностичного етапів;
- розроблено зміст та структуру анкети «Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля»;
- складено опитувальник з самооцінки готовності суб’єктів педагогічної діяльності до самопізнання та самовдосконалення;
- визначено процедуру фіксації результатів дослідження за прийнятими рівнями, критеріям, показниками.
Науково-методичне забезпечення етапу у повному обсязі доведено до учасників дослідно-експериментальної роботи як керівництво до дій.
Другий, мотиваційно-проєктний етап (січень-грудень 2022 року) передбачав моніторингове дослідження за анкетою «Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля».
З метою реалізації завдань мотиваційно-проєктного етапу розроблено відповідну методичну та моніторингову базу, зокрема:
- загальні положення з проведення анкетування;
- методику проведення анкетування;
- методичні рекомендації з обробки отриманих результатів дослідження;
- відомість зведених даних з проведеного анкетування (лютий 2022);
- програмно-методичне забезпечення циклу семінарів для педагогічних працівників «Технологія формування ціннісного ставлення суб’єктів педагогічної діяльності до себе, інших, закону, праці, довкілля»;
- розробка кейсу навчання для учнів-учасників експерименту.
У рамках мотиваційно-проєктного етапу за розробленим програмно-методичним забезпеченням проведено цикл методичних семінарів «Технологія формування ціннісного ставлення суб’єкта педагогічної діяльності до себе, інших, довкілля» для вчителів-учасників дослідно-експериментальної роботи (квітень-вересень 2022 р.), що сприяло ефективному застосуванню зазначених технологій в педагогічній практиці, зокрема у форматі круглих столів, обговорень, дискусій, методичних студій тощо (вересень-грудень 2022 р), які проведено у відповідності з методичними рекомендаціями та планом навчально-методичних заходів експериментальних закладів.
На виконання завдань розроблено навчальні модулі: Критичне мислення як складова ментальної культури педагога у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, закону, праці. Етична компетентність. Комунікативна культура суб’єкта педагогічної діяльності у вимірі ціннісного ставлення до себе та інших. Етична компетентність. Самоаналіз особистісно-професійних досягнень у вимірі ціннісного ставлення до себе та інших.
Аналіз та систематизація моніторингового дослідження за анкетою «Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля» серед закладів загальної середньої освіти надані у додатках Б; В; Г; Д, Е засвідчив результати вхідного анкетування (січень-лютий 2022р).
Підтвердження змін, що відбулися з окремими учасниками експерименту, які виявили наполегливість у досягненні поставлених завдань, стало можливим завдяки проведенню вихідного анкетування (січень-лютий 2023р). Узагальнені результати зведені у таблиці 1.
Мета, зміст, послідовність вирішуваних завдань, мотивація причин, умови формування вади, закладених в анкеті «Окремі складові культурного фону» (додаток А) у вхідному та вихідному контролю залишилися без змін.
Таблиця 1
Узагальнені результати з дослідження стану культурного фону серед учасників ДЕР
| ПОКАЗНИК | Позначка | НС (%) | К (%) | АЛК (%) | НАР (%) | НС (%) | К (%) | АЛК (%) | НАР (%) | ЗМІНИ |
| НАЗВА ЗОЗ | Загальна кількість | ВХІДНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
(лютий 2022 року) |
ВИХІДНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
(лютий 2023 року) |
(%) | ||||||
| Звенигородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Звенигородської міської ради Звенигородського району | 89
() |
62
69,7% |
4
4,4% |
32
35,9% |
2
2,2% |
55
61,8% |
4
4,4% |
32
35,9% |
2
2,2% |
НС: 46
– 10,1% |
| Звенигородська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів імені Тараса Шевченка Звенигородської міської ради Звенигородського району | ||||||||||
| Червонослобідський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Червонослобідської сільської ради Черкаської області | 44
(10-11 класи) |
26
59% |
– | – | – | 5
11% |
– | – | – | НС:
– 47,7% |
| Благодатнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Г. П. Берези Золотоніської міської ради | 114 | 58
50,8% |
16
14% |
21
18,4% |
2
1% |
48
54%
|
16
9% |
21
13% |
2
1% |
НС: 48
– 8,8% |
| Коробівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Золотоніської міської ради | 22 | 12 | 3 | 5 | – | 5 | 3 | 5 | – | НС: 7
-22,7% |
| ЗАГАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК, % | ||||||||||
| ЗМІНИ ЗАГАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА (%) | ||||||||||
Порівняльний аналіз результатів вхідного та вихідного анкетування засвідчує зміни, насамперед у другому функціональному блоці з зменшення кількісного показника респондентів, які використовують нецензурні слова у повсякденних комунікаціях. Значення вхідного та вихідного показника становить відповідно 96 % та 79 % (таблиця 1). Різниця в показниках становить 17 %, що свідчить про ефективність впроваджуваних технологій ціннісного ставлення до себе та інших, насамперед фіксує здатність окремих учасників ДЕР до самообмеження у вигляді свідомої відмови від використання у спілкуванні нецензурних слів, вмотивованість до підвищення рівня ментальної, а отже комунікативної культури.
На виконання завдань мотиваційно-проєктного етапу проведено систематизацію результатів з анкетування «Знання свого роду як ціннісне ставлення до членів сім’ї, родини», аналіз за кейсом навчання роботи вчителів з учнями «Правдивість як ознака ціннісного ставлення до себе та інших», «Вчимося дружити у вимірі ціннісного ставлення до інших»
Звіт про результати мотиваційно-проєктного етапу дослідження було розміщено на сайті НПЦ «Самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення» (грудень 2022 р). За планом ДЕР за підсумками етапу було видано навчально-методичний посібник: Черкашина Т. В.: Ціннісно-смислова сфера суб’єкта педагогічної діяльності у вимірі особистісно-професійного самовдосконалення : навчально-методичний посібник для післядипломної освіти педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2022. 254 с.
Третій етап – аналітико-прогностичний (лютий-грудень 2023 р.)
Проведено систематизацію, аналіз та синтез матеріалів дослідно-експериментальної роботи, лютий-травень 2023 року.
За підсумками другого та третього етапів у виступах на науково-практичних конференціях всеукраїнського рівня, зокрема (Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціальна відповідальність людства в контексті аксіологічних трансформацій», 20 вересня 2023 року на базі КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»; Всеукраїнський відкритий науково-практичний онлайн-форум «Інноваційні трансформації в сучасній освіті: виклики, реалії, стратегії», Київ ЦІПО, 20 вересня 2023 року; Обласні педагогічні читання з гуманної педагогіки на тему «Світлими думками плекаємо нашу Перемогу!», КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР», 26 жовтня 2023 року; конференція) було сформульовано умови, етапи, напрями формування ментального здоров’я як ціннісного ставлення суб’єкта педагогічної діяльності до себе та інших.
На основі програмного науково-методичного забезпечення дослідження та узагальнених результатів поповнено наочність кабінету теорії та практики самопізнання і особистісно-професійного самовдосконалення новими стендами, вересень 2023 року, зроблено аналітичні висновки про ефективність запропонованих технологій у статтях у фахових виданнях, 2022-2023р, підготовлено звіт про підсумки дослідно-експериментальної роботи за означеною проблемою, листопад 2023р.
Практичне значення одержаних результатів ДЕР полягає у впровадженні у педагогічну практику технології формування смисложиттєвих цінностей суб’єктів педагогічної діяльності в умовах соціокультурних змін, експериментальній перевірці педагогічних умов з забезпечення норми культурного фону у повсякденних комунікаціях, набуття додаткових компетенцій з самоаналізу та самооцінки особистісно-професійних досягнень, опанування технологіями формування ментальної культури, ментального здоров’я як ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля.
Заплановані завдання у рамках дослідно-експериментальної роботи виконані у повному обсязі. Звіт розміщено на сайті КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР», НПЦ «Самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення» за посиланням
Література
- БехІ. Д. Особистість у просторі духовного розвитку : навч. посіб. Київ : Академвидав, 2012. 256 с.
- Євтух М. Б., Черкашина Т. В. Культура взаємин : Підручник. 3-те вид., переробл. і допов. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2012. 340 с.
- Євтух М.Б., Піньковська Е.А., Черкашина Т.В. Методики особистісно-професійного самовдосконалення суб’єкта педагогічної діяльності на засадах самопізнання : навчально-методичний посібник : для педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2016 . 406 с
- ЄвтухМ.Б., Черкашина Т. В. Педагогічна система самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення : підручник : для педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2017. 340 с.
- Самопізнання та самовдосконалення в схемах, формулах, таблицях : навчально-методичний посібник / За загальною редакцією Піньковської Е.А., Черкашиної Т.В. Черкаси. Видавець Чабаненко Ю.А., 2018. 152 с
- ЧеркашинаТ. В. Теоретичні і методичні засади педагогічної системи самопізнання і особистісно-професійного самовдосконалення: навчально-методичний посібник : для педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2019. 134 с.
- ЧеркашинаТ. В.: Ціннісно-смислова сфера суб’єкта педагогічної діяльності у вимірі особистісно-професійного самовдосконалення: навчально-методичний посібник для післядипломної освіти педагогічних працівників. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2022. 254 с.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. https://archive.org/details/velykyislovnyk
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
Анкета
«Окремі складові культурного фону суб’єкта педагогічної діяльності»
БЛОК 1
Зазначте, будь ласка:
1.1. свою стать: чол._____ жін._____
1.2. свій вік______
1.3. місце свого проживання: місто__________село________________
1.4. назву навчального закладу (ВНЗ, школа)____________________
1.5. дату заповнення_____________
БЛОК 2
2.1. Чи використовуєте Ви нецензурні слова в побуті?
так ні
2.2. Якщо відповідь «так», то зазначте причину, що спонукала Вас використовувати нецензурні слова:
наслідування батьків, старших
наслідування друзів
наслідування кіногероїв (акторів, співаків тощо)
тому що більшість з оточення використовує в розмові нецензурні слова (мода)
тому що подобається (звик)
не визначився
2.3. Коли Ви вперше нецензурно висловилися
до 10 років c до 16 років c після 20 років c
2.4. Чи замислювалися Ви, що нецензурні слова негативно впливають на здоров’я оточення?
так ні
2.5. Чи усвідомлюєте Ви, що нецензурні слова руйнують психіку людини?
так ні
2.6. Чи намагались Ви відмовитись від використання нецензурних слів у побуті:
так ні
БЛОК З
3.1. Дайте відверту відповідь на запитання: «Ви курите?»
так ні
3.2. Якщо відповідь «так», то зазначте причину, що спонукала вас до куріння:
наслідування батьків, старших
наслідування друзів
наслідування кіногероїв (акторів, співаків тощо)
тому що більшість з оточення курить (мода)
тому що подобається (звик)
не визначився
3.3. Коли Ви спробували вперше курити?
до 10 років c до 16 років c після 20 років c
3.4. Чи усвідомлюєте Ви, що тютюнокуріння – це шкідлива звичка?
так ні
3.5. Чи намагалися Ви покинути курити?
так ні
3.6. Чи замислювалися Ви про здоров’я нащадків?
так ні
БЛОК 4
4.1. Дайте відверту відповідь на запитання: «Чи вживаєте Ви алкоголь?»
так ні
4.2. Якщо відповідь «так», то зазначте причину, що спонукала Вас до вживання алкоголю:
наслідування батьків, старших
наслідування друзів
наслідування кіногероїв (акторів, співаків тощо)
тому що оточення вживає алкогольні напої (мода)
тому що подобається (звик)
не визначився
4.3. Коли вперше Ви спробували алкоголь?
до 10 років c до 16 років c після 20 років c
4.4. Чи знаєте Ви, що вживання алкоголю негативно впливає на розумову діяльність людини?
так ні
4.5. Чи намагалися Ви відмовитися від вживання алкоголю?
так ні
4.6. Чи замислювалися Ви про здоров’я нащадків?
так ні
БЛОК 5
5.1. Дайте відверту відповідь на запитання: «Чи вживаєте Ви наркотичні речовини?»
так ні
цигарки з наркотичними речовинами: так ні
пігулки: так ні
ін’єкції: так ні
5.2. Якщо відповідь «так», то зазначте причину, що спонукала Вас до вживання наркотиків:
наслідування батьків, старших
наслідування друзів
наслідування кіногероїв (акторів, співаків тощо)
тому що оточення вживає наркотики (модно)
тому що подобається (звик)
не визначився
5.3. Коли вперше Ви спробували наркотики:
до 10 років c до 16 років c після 20 років c
5.4. Чи намагалися Ви відмовитися від уживання наркотиків?
так ні покинув
5.5. Чи знаєте Ви, що вживання наркотичних речовин руйнує ментальну діяльність?
так ні
5.6. Чи замислювалися Ви про здоров’я нащадків?
так ні
БЛОК 6
6.1. Які книжки Ви читаєте?
про кохання
детективи
про політику
наукові праці: монографії, енциклопедії, словники, статті тощо
поезії
філософські твори
c Святе писання
6.2. Чи знаєте Ви, що знання – це духовна сила?
так ні не замислювався
ДОДАТОК Б
Звіт Звенигородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області про виконання практичної частини завдань науково-методичного семінару «Технологія формування ціннісного ставлення суб’єкта освітньої діяльності до себе (інших, закону, праці, довкілля)»
Анкетування проводилося у 6-11 класах Звенигородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області. Всього охоплено дітей-підлітків – 90. Результати зведених даних анкетування наведено в таблиці.
Відомість зведених даних з проведеного анкетування
Загальні показники
Навчальний заклад (однорідна соціальна група тощо)Звенигородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2
Дата проведення анкетування 5.10.2021 р.
| №
з/п |
Назва аналізованого компоненту блоку | Кількісний показник | Відносний показник (%) | |||
| Результати блоку № 1 | ||||||
| 1.1 | Стать: чоловіча | 47 | ||||
| жіноча | 42 | |||||
| 1.2 | Вік: до 10 років | |||||
| до18 років | 90 | |||||
| понад 20 років | ||||||
| 1.3 | Місце проживання:
місто (у тому числі жіночої статі) |
77 | ||||
| село (у тому числі жінки) | 13 | |||||
| 1.4 | Загальна кількість опитаних, що не використовують ненормативну лексику, не курять, не вживають алкоголь та наркотики
(тому числі жінки) |
51 | ||||
| 1.5 | Індекс культури «ІК» (відносна величина кількості респондентів, хто не має зазначених вад до кількості респондентів, хто має зазначені вади) | |||||
| Результати блоку № 2 | ||||||
| 2.1 | Загальна кількість тих, хто використовує ненормативну лексику (у тому числі жінки)
|
62 | ||||
| 2.2 | Причини, що спонукають до використання ненормативної лексики: | |||||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | 7 | |||||
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 27 | |||||
| наслідування кіногероям, артистам, співакам тощо (у тому числі жінки) | 12 | |||||
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | 12 | |||||
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 9 | |||||
| не визначився звик (у тому числі жінки) | 26 | |||||
| 2.3 | Коли вперше нецензурно висловився:
до 10 років |
18 | ||||
| до 16 років | ||||||
| після 20 років | ||||||
| 2.4 | Коли вперше нецензурно висловився і продовжує:
до 10 років |
|||||
| до 16 років | ||||||
| після 20 років | ||||||
| 2.5 | Чи замислювалися, що нецензурні слова негативно впливають на здоров’я оточуючих:
так (у тому числі жінки) |
50 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 35 | |||||
| 2.6 | Чи знаєте, що нецензурні слова руйнують психіку:
так (у тому числі жінки) |
56 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 31 | |||||
| Загальний показник «НС» (у тому числі жінки) | ||||||
| Результати блоку № 3 | ||||||
| 3.1 | Загальна кількість тих, хто курить (у тому числі жінки) | 4 | ||||
| 3.2 | Причини куріння: | |||||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | 7 | |||||
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 2 | |||||
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | ||||||
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | 1 | |||||
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 1 | |||||
| не визначився (у тому числі жінки) | 3 | |||||
| 3.3 | Коли вперше почав курити:
до 10 років |
4 | ||||
| до 16 років | ||||||
| після 20 років | ||||||
| 3.4 | Коли вперше почав курити і продовжуєте:
до 10 років |
|||||
| до 16 років | ||||||
| після 20 років | ||||||
| 3.5 | Чи замислювалися, що куріння шкідлива звичка:
так (у тому числі жінки) |
54 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 18 | |||||
| 3.6 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
51 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 16 | |||||
| 3.7 | Чи намагалися покинути курити:
так (у тому числі жінки) |
3 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 1 | |||||
| Загальний показник «КР» (у тому числі жінки) | ||||||
| Результати блоку № 4 | ||||||
| 4.1 | Загальна кількість тих, що вживають алкоголь | 32 | ||||
| 4.2 | Причини, що спонукали до вживання алкоголю: | |||||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | 9 | |||||
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 19 | |||||
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | 9 | |||||
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | 11 | |||||
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 6 | |||||
| не визначився (у тому числі жінки) | 5 | |||||
| 4.3 | Коли вперше почав вживати алкоголь:
до 10 років |
6 | ||||
| до 16 років | 20 | |||||
| після 20 років | ||||||
| 4.4 | Коли вперше почав вживати алкоголь і продовжуєте:
до 10 років |
8 | ||||
| до 16 років | 11 | |||||
| після 20 років | ||||||
| 4.5 | Чи замислювалися, що вживання алкоголю шкідливо впливає на розумову діяльність людини:
так (у тому числі жінки) |
36 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 20 | |||||
| 4.6 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
26 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 25 | |||||
| 4.7 | Чи намагалися покинути:
так (у тому числі жінки) |
7 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 25 | |||||
| Загальний показник «АЛК» (у тому числі жінки) | ||||||
| Результати блоку № 5 | ||||||
| 5.1 | Загальна кількість тих, що вживають наркотики (у тому числі жінки) | 2 | ||||
| 5.2 | Причини, що спонукали до вживання наркотиків: | |||||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | ||||||
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 1 | |||||
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | ||||||
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | ||||||
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | ||||||
| не визначився (у тому числі жінки) | ||||||
| 5.3 | Коли вперше почав вживати наркотики:
до 10 років |
|||||
| до 16 років | 1 | |||||
| після 20 років | ||||||
| 5.4 | Коли вперше почав вживати наркотики і продовжуєте:
до 10 років |
|||||
| до 16 років | ||||||
| після 20 років | ||||||
| 5.5 | Чи замислювалися, що вживання наркотиків руйную розумову здатність людини:
так (у тому числі жінки) |
70 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 6 | |||||
| 5.6 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
65 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 7 | |||||
| 5.7 | Чи намагалися покинути:
так (у тому числі жінки) |
2 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | ||||||
| Загальний показник «АЛК» (у тому числі жінки) | ||||||
| Результати блоку № 5 | ||||||
| 6.1 | Загальна кількість тих, що читає книжки (у тому числі жінки) | 89 | ||||
| про кохання(у тому числі жінки) | 28 | |||||
| Детективи (у тому числі жінки) | 40 | |||||
| про політику (у тому числі жінки) | 11 | |||||
| наукові праці: монографії, енциклопедії, словники тощо (у тому числі жінки) | 17 | |||||
| поезії (у тому числі жінки) | 17 | |||||
| філософські твори (у тому числі жінки) | 16 | |||||
| Святе писання (у тому числі жінки) | 9 | |||||
| 6.2 | Чи знаєте, що знання – це духовна сила:
так (у тому числі жінки) |
55 | ||||
| ні (у тому числі жінки) | 14 | |||||
| Загальний показник читацького інтересу «ЧІ»
(у тому числі жінки) |
||||||
ДОДАТОК В
ЗВІТ
Звенигородська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів імені Тараса Шевченка Звенигородської міської ради Звенигородської міської ради Черкаської області
ЗАВДАННЯ 1
ПЕДАГОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ «ЗНАННЯ СВОГО РОДУ»
(робота з учнями)
Мета: формування в учнів поваги, вдячності до родини та почуття патріотизму.
Узагальнені результати зазначено у таблиці.
Таблиця
Показники сформованості рівня культури
родинних взаємин за знанням свого родоводу
| № з\п | Рівень сформованості культури взаємин у родині | Ступінь виконання завдання | Кількісний показник респондентів (учнів, осіб) | |
| Кількість | (%) | |||
| 1. | Достатній рівень культури взаємин у родині та патріотизму (міцне родинне коріння, шанування роду, вдячність) | Повністю заповнили таблицю | 30 | 56 |
| 2. | Середній рівень культури взаємин у родині та патріотизму (недостатня зацікавленість щодо родинного коріння, наявні проблеми у родинних взаєминах: розлучення, неповна сім’я, не підтримуються зв’язки між родами батька та матері, між поколіннями тощо) | Заповнили таблицю частково: відсутня інформація про членів родини по лінії батька чи матері, про одне з родових колін (прабабуся – прадідусь, прапрабабуся- прадідусь) | 20 | 37 |
| 3. | Початковий рівень культури взаємин у родині та патріотизму (відсутня зацікавленість щодо родинного коріння та взаємоповага з іншими членами родини, наявні проблеми у родинних взаєминах: розлучення, неповна сім’я, неблагополучна сім’я, родинні конфлікти тощо) | Не заповнили таблицю або тільки розпочали роботу з таблицею (вказали лише одного з членів родини) | 4 | 7 |
| 4. | Загальна кількість респондентів, які прийняли участь у опитуванні | 54 | 100 % | |
Таблиця
Узагальнені показники сформованості рівня культури
родинних взаємин за знанням свого родоводу
| №
п\п |
Клас (група, інша структурна одиниця) навчального закладу | Загальний кількісний показник респондентів, які прийняли участь у опитуванні | Кількісний показник респондентів за рівнями культури взаємин у родині (відповідно до визначених показників знання свого родоводу) | |||
| Кількість | (%) | Достатній рівень (%) | Середній рівень
(%) |
Високий рівень
(%) |
||
| 1. | 9 клас | 14 | 100 | 7/50% | 4/29% | 3/21% |
| 2. | 10 клас | 20 | 100 | 11/55% | 8/40% | 1/5% |
| 3. | 11 клас | 20 | 100 | 12/60% | 8/40% | -/- |
| Всього: | 54 | 100% | 30/56% | 20/37% | 4/7% | |
Педагогічне спілкування з учнями на тему: «Любов очима молодих» за оповіданням Ії Сапіної «Та що вона, жартів не розуміє?»
Під час спілкування обговорювалися питання:
- Хто, на вашу думку, винний у смерті Галини?
- Чи можна було уникнути трагічної кінцівки? Як саме?
- Які якості героїв виявилися роковими?
- Кого з героїв ви засуджуєте? До кого ви поставилися з розумінням? Із співчуттям?
Після знайомства з другою частиною оповідання було застосовано технологію «Займи позицію» з аргументуванням.
Проведено короткий диспут «Хто ж винен у смерті Галини».
ЗАВДАННЯ 2
Педагогічне спілкування з учнями на тему «Правдивість як спосіб мислення»
Мета – формування свідомого ставлення учнів до психолого-педагогічних категорій: правдивість, відповідальність, повага, довіра.
Завдання – активізація учнів до відвертого діалогу з проблем моралі у міжособистісній взаємодії.
Під час педагогічного спілкування з учнями обговорювалися морально-етичні проблеми міжособистісної взаємодії в родині, в соціально однорідній групі, в колективі на базі оповідання Ії Сапіної «Не збреши».
Спілкування проходило у вигляді ток-шоу «Я так думаю», у ході якого обговорювалися питання:
- Чи усвідомлюєте шкоду або користь у міжособистісних стосунках, коли співрозмовники кажуть неправду?
- Чи намагаєтесь у спілкуванні із близькими, друзями казати тільки правду? Чи вимагаєте правди від них ?
- На ваш погляд, чому дівчинка сказала неправду? Охарактеризуйте її емоційно-чуттєвий стан.
- Чому оточуючі у певних ситуаціях вірять, і навіть, у випадках відвертої неправдивості (наприклад, вчителька у першому випадку і мама у другому – повірили дівчинці)?
- Які душевні чесноти спонукали дівчинку переживати через свою неправдивість? Чи відчували Ви подібні емоційні потрясіння?
- Що найбільше її вразило? Чи може потрясіння змінити образ мислення людини?
- Що відчула героїня оповідання, коли згадала всі випадки своєї неправдивості? Чи застосовуєте ви методи трансформування негативних проявів у позитив?
- У нашому повсякденному житті трапляються різні перешкоди. Хто у цьому винний? Що робити?
- Чи погоджуєтеся, що причини наших негараздів – в нас самих? Поясніть чому?
- Що таке відповідальність, на вашу думку?
- Як ви вважаєте, для чого людині потрібна правдивість із самою собою? Вам знайомі приклади самообману?
- Чи багатьом людям зі свого оточення можете повністю довіритися, зважаючи на їх правдивість?
- Чи намагалися критично визначити свої власні недоліки та чесноти? Чи це легко вдається? Чи знайшли в собі недоліки?
- Чи вважаєте необхідним для себе опанувати вміння бути правдивим?
Під час наступного педагогічного спілкування у вигляді ток-шоу «Битва версій», що базувалося на основі оповідання Ії Сапіної «Повагою на повагу». Під час зустрічі розглядалися питання:
- Які принципи ставлення до людей можна виокремити у головних героїв? У чому полягає різниця?
- Чи вбачаєте ви власну провину героїв у тих випадках, що з ними трапилися? Поясніть причинно-наслідковий зв’язок між думками та діями.
- Які позитивні якості героїні спонукали до розв’язання напруженої ситуації (швидкість, сміливість, доброта)?
- Чи здивувала вас відвертість героїні у взаємодії з грабіжниками? Чим це можна пояснити? Чи можливо застосування таких механізмів міжособистісного спілкування у наш час? Обґрунтуйте.
- Чи згодні ви, що в кожній людині є позитивні риси, які можна активізувати у напружених чи конфліктних ситуаціях?
- Що спонукало грабіжників до зміни власних намірів? Чи знайомі Вам такі випадки?
- Яка реакція на сміливі дії головної героїні була у інших? Згадайте, до чого призвів цей випадок? Чому припинилися пограбування?
- Яка, на Ваш погляд, негативна якість найбільш гальмує прояв довіри до людини? (страх)
ЗАВДАННЯ 3
Педагогічне спілкування на тему: «ВЧИМОСЯ ДРУЖИТИ»
за оповiданням Ії Сапіної «Курка»
Мета – формування культури взаємин у міжособистісних комунікаціях «учні – учнi», «учні – вчителi», «учні – батьки».
Учням було запропоновано самостійно прочитати оповідання перед зустріччу. Під час зустрічі обговорили оповідання за запитаннями:
- Як ви вважаєте, чому учні розділилися на групи під час розміщення в актовому залі. (Тому, що існував негласний поділ на «старих» і «нових». «Старими» були ті, хто навчався з першого або четвертого класу разом. Це були найкращі учениці – всі відмінниці в навчанні, спортсменки і актриси. «Новими» були учні, переведені з інших шкіл).
- Якi якостi були проявленi героями оповiдання? (Зверхнiсть – наявність особливих, вищих якостей порівняно з ким-, чим-небудь; Перевага над ким-, чим-небудь; вищість. Надмірна впевненість у собі, в своїх силах, здібностях, можливостях і т. ін.; зарозумілість. Зневага – зарозуміле, позбавлене поваги та уваги ставлення до кого-чого-небудь; Байдужість до кого-, чого-небудь, відсутність турботи, піклування про когось, щось (1)).
- Який висновок зробила вчителька в ситуації, коли побачила, що дівчатка відокремилися і обідають, не запросивши інших? (Про відсутність в класi єдностi та любовi до ближнього).
- Чому засмутилася головна героїня? Охарактеризуйте її емоцiйно-чуттєвий стан. (Героїня переживала муки совісті. Вона зрозуміла, що вчинила неправильно, але не могла визначити напевне, у чому саме).
- Як ви розумiєте поняття «докори сумління»? Чи переживали ви подiбне? Наведiть приклади.
- Про що свідчить виникнення «докорів сумління»? Чи вважаєте ви це почуття корисним і чому? (Це почуття допомагає визнати свою неправоту, те, що вчинив неправильно, вчинив гірше, ніж міг, і свідчить про те, що можеш, проаналізувавши свої думки, слова та дії, виявивши свої помилки та недоліки, виправитися, та вирішити конфліктну ситуацію).
- Розкрийте зміст поняття «дружба». (Дружба – близькi стосунки, заснованi на взаємнiй додовiрi, вдячностi, спiльних iнтересах).
- Від кого, на ваш погляд, залежить наявність дружньої атмосфери у колективі? (Від кожного члена колективу).
- Чи вважаєте ви, що такі почуття як повага, турбота, любов мають бути взаємними? (Ці почуття є взаємними. Скільки поваги, турботи і любові віддаєш іншим, стільки ж отримаєш до себе)
- Чому нас вчить епiзод в горах? (Відповідальності, єдності, необхідності взаємної підтримки, вдячності батькам та вчителям)
- Як ви розумієте вислів «Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог, але кожний є учителем для тебе»?
Після зустрічі з учнями проведено анкетування.
Наступного тижня з учнями було організовано похід за межі міста та відтворено вправи, описані в оповіданні.
Як підсумок: учні по іншому осмислили зміст оповідання.
Відповідно до завдань та плану заходів дослідно-експериментальної роботи проведено первинне (вхідне) та повторне (вихідне) анкетування «Окремі складові культурного фону суб’єкта педагогічної діяльності»
Зведені дані з проведеного анкетування
«Окремі складові культурного фону суб’єкта педагогічної діяльності»
Охоплена група: учні 9-11 класів
| №
з/п |
Назва аналізованого компоненту блоку | ПОЧАТКОВИЙ
Кількісний показник/ відносний показник (%) |
КОНТРОЛЬНИЙ
Кількісний показник/ відносний показник (%) |
| Результати блоку № 1 | |||
| 1.1 | Стать: чоловіча | 24 | 24 |
| жіноча | 30 | 30 | |
| 1.2 | Вік: до 10 років | ||
| до18 років | 54 | 54 | |
| понад 20 років | |||
| 1.3 | Місце проживання:
місто (у тому числі жіночої статі) |
49 | 49 |
| село (у тому числі жінки) | 5 | 5 | |
| 1.4 | Загальна кількість опитаних, що не використовують ненормативну лексику, не курять, не вживають алкоголь та наркотики
(тому числі жінки) |
39/72% | 45/83% |
| 1.5 | Індекс культури «ІК» (відносна величина кількості респондентів, хто не має зазначених вад до кількості респондентів, хто має зазначені вади) | ||
| Результати блоку № 2 | |||
| 2.1 | Загальна кількість тих, хто використовує ненормативну лексику (у тому числі жінки)
|
15/27% | 9/17% |
| 2.2 | Причини, що спонукають до використання ненормативної лексики: | ||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | 10 | 7 | |
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 12 | 10 | |
| наслідування кіногероям, артистам, співакам тощо (у тому числі жінки) | 8 | 7 | |
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | 12 | 10 | |
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 5 | – | |
| не визначився звик (у тому числі жінки) | 2 | – | |
| 2.3 | Коли вперше нецензурно висловився:
до 10 років |
1 | – |
| до 16 років | 14 | 15 | |
| після 20 років | |||
| 2.4 | Коли вперше нецензурно висловився і продовжує:
до 10 років |
||
| до 16 років | |||
| після 20 років | |||
| 2.5 | Чи замислювалися, що нецензурні слова негативно впливають на здоров’я оточуючих:
так (у тому числі жінки) |
50 | 52 |
| ні (у тому числі жінки) | 4 | 2 | |
| 2.6 | Чи знаєте, що нецензурні слова руйнують психіку:
так (у тому числі жінки) |
50 | 52 |
| ні (у тому числі жінки) | 4 | 2 | |
| Загальний показник «НС» (у тому числі жінки) | |||
| Результати блоку № 3 | |||
| 3.1 | Загальна кількість тих, хто курить (у тому числі жінки) | 4 | 4 |
| 3.2 | Причини куріння: | ||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | 1 | 1 | |
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 2 | 2 | |
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | |||
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | |||
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 1 | – | |
| не визначився (у тому числі жінки) | 3 | 2 | |
| 3.3 | Коли вперше почав курити:
до 10 років |
4 | 4 |
| до 16 років | |||
| після 20 років | |||
| 3.4 | Коли вперше почав курити і продовжуєте:
до 10 років |
1 | 1 |
| до 16 років | 3 | 3 | |
| після 20 років | |||
| 3.5 | Чи замислювалися, що куріння шкідлива звичка:
так (у тому числі жінки) |
50 | 52 |
| ні (у тому числі жінки) | 4 | 2 | |
| 3.6 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
51 | 53 |
| ні (у тому числі жінки) | 3 | 1 | |
| 3.7 | Чи намагалися покинути курити:
так (у тому числі жінки) |
2 | 2 |
| ні (у тому числі жінки) | 2 | 2 | |
| Загальний показник «КР» (у тому числі жінки) | |||
| Результати блоку № 4 | |||||
| 4.1 | Загальна кількість тих, що вживають алкоголь | 3 | 2 | ||
| 4.2 | Причини, що спонукали до вживання алкоголю: | ||||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | 3 | 2 | |||
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 2 | 2 | |||
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | |||||
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | |||||
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | – | – | |||
| не визначився (у тому числі жінки) | |||||
| 4.3 | Коли вперше почав вживати алкоголь:
до 10 років |
||||
| до 16 років | 3 | 3 | |||
| після 20 років | |||||
| 4.4 | Коли вперше почав вживати алкоголь і продовжуєте:
до 10 років |
||||
| до 16 років | |||||
| після 20 років | |||||
| 4.5 | Чи замислювалися, що вживання алкоголю шкідливо впливає на розумову діяльність людини:
так (у тому числі жінки) |
42 | 49 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 12 | 5 | |||
| 4.6 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
52 | 53 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 2 | 1 | |||
| 4.7 | Чи намагалися покинути:
так (у тому числі жінки) |
3 | 3 | ||
| ні (у тому числі жінки) | – | – | |||
| Загальний показник «АЛК» (у тому числі жінки) | |||||
| Результати блоку № 5 | |||||
| 6.1 | Загальна кількість тих, що читає книжки (у тому числі жінки) | 25 | 26 | ||
| про кохання(у тому числі жінки) | 9 | 9 | |||
| Детективи (у тому числі жінки) | 7 | 8 | |||
| про політику (у тому числі жінки) | 1 | 2 | |||
| наукові праці: монографії, енциклопедії, словники тощо (у тому числі жінки) | 2 | 2 | |||
| поезії (у тому числі жінки) | 1 | 1 | |||
| філософські твори (у тому числі жінки) | |||||
| Святе писання (у тому числі жінки) | 2 | 2 | |||
| 6.2 | Чи знаєте, що знання – це духовна сила:
так (у тому числі жінки) |
53 | 53 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 1 | 1 | |||
| Загальний показник читацького інтересу «ЧІ»
(у тому числі жінки) |
|||||
Узагальнений аналіз зведених результатів анкетування
| Назва досліджуваного показника | ПОЧАТКОВИЙ ЗРІЗ
Лютий 2022 р |
КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ
Лютий 2023 р |
||
| Кількісний показник | Відносний показник (%) | Кількісний показник | Відносний показник (%) | |
| Аналіз блоку 1 | ||||
| Загальна кількість респондентів (у тому числі жіночої статі ) | 54 | 100 | 54 | 100 |
| Кількість респондентів, які відповідають нормі культурного фону(у тому числі жіночої статі) «ІК» | 39 | 72 | 45 | 83 |
| Аналіз блоку 2 | ||||
| Кількість респондентів, які використовують нецензурну лексику (у тому числі жіночої статі), «НЛ» | 15 | 27 | 9 | 17 |
| Головні причини: | наслідування | |||
| Кількість респондентів, які курять (у тому числі жіночої статі), «КР» | 4 | 7 | 4 | 7 |
| Головні причини: | ||||
| Аналіз блоку 4 | ||||
| Кількість респондентів, які вживають алкоголь (у тому числі жіночої статі), «АЛК» | 3 | 6 | 2 | 4 |
| Головні причини: | ||||
| Аналіз блоку 5 | ||||
| Кількість респондентів, які вживають наркотичні речовини (у тому числі жіночої статі), «НАР» | – | – | – | – |
| Головні причини | ||||
| Аналіз блоку 6 | ||||
| Кількість респондентів, які виявили читацький інтерес (у тому числі жіночої статі), «ЧІ» | 25 | 46 | 26 | 48 |
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні у педагогічну практику технології формування смисложиттєвих цінностей суб’єктів педагогічної діяльності в умовах соціокультурних змін, експериментальній перевірці педагогічних умов з забезпечення норми культурного фону та психолого-педагогічних механізмів формування внутрішньої культури, ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля.
Підсумки дослідно-експериментальної роботи за темою «Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля»
Узагальнивши результати дослідження стану культурного фону спостерігаємо ефективність виховної технології і досягнення більш високого рівня внутрішньої і комунікативної культури вихованців. Активне обговорення книг виявило коло питань, що хвилюють вихованців. Переосмислення моральних категорій відбулося в усіх учасників експерименту. На заключному етапі експерименту спостерігалася свідома відмова від лихослівя, бажання бути здоровим. Проте при зниженні кількості вихованців, які лихословили, виражалися нецензурно, не спостерігається значне зменшення тих, які палять та вживають алкоголь. Очевидно, що діти вже мають певну залежність і самостійно справитися зі згубними звичками не можуть. Можна зробити висновок, що лише при ранньому застосуванні даної виховної технології для учнів та їх батьків можна уникнути в подальшому подібних залежностей. Також майже не збільшилася кількість тих, хто читає. Але, напевно, роботу в даному напрямку потрібно будувати дещо по іншому.
ДОДАТОК Г
ЗВІТ
Червонослобідський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Червонослобідської сільської ради Черкаської області
Протягом 2022 року (січень-грудень) Червонослобідський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Червонослобідської сільської ради Черкаської області взяв участь у програмі дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня за темою «Дослідження стану культурного фону субʼєктів педагогічної діяльності у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля» у другому етапі – мотиваційно-проєктному.
Мета дослідження полягає у свідомому формуванні внутрішньої культури суб’єкта педагогічної діяльності засобами самопізнання.
Завдання дослідження: набуття навичок критичності та самокритичності з самооцінки сформованості внутрішньої культури, ціннісного ставлення до себе, закону, праці, оточення, довкілля відповідно до норми культурного фону за інтегративними показниками; підвищення рівня комунікативної культури.
Об’єкт дослідження: процес духовно-морального, соціально-значущого, особистісно-професійного самовдосконалення суб’єкта педагогічної діяльності у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля.
Предмет дослідження: свідоме самокерування індивідуальним ресурсом сил у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля.
Очікувані результати дослідження: у результаті проведення дослідно-експериментальної роботи передбачається впровадження у позакласну діяльність закладів загальної середньої освіти педагогічних умов та технологій формування ціннісного ставлення суб’єкта педагогічної діяльності до смисложиттєвих цінностей, зумовлених нормою культурного фону в період соціокультурних змін.
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні у педагогічну практику технології формування смисложиттєвих цінностей суб’єктів педагогічної діяльності в умовах соціокультурних змін, експериментальній перевірці педагогічних умов з забезпечення норми культурного фону та психолого-педагогічних механізмів формування внутрішньої культури, ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля.
У закладі освіти були складені заходи щодо участі у програмі (додаються) та затверджені директором. Заходи проводились у 10-11 класах практичним психологом спільно з класними керівниками протягом: січень – грудень 2022 року.
Із здобувачами освіти проводилось первинне анкетування «Окремі складові культурного фону суб’єкта педагогічної діяльності» та обговорення руйнівного впливу нецензурних, вульгарних слів на свідомість людини і повторне анкетування «Окремі складові культурного фону суб’єкта педагогічної діяльності» та обговорення категорій «добра» і «зла» з метою формування розуміння необхідності свідомого вибору свого подальшого життєвого спрямування (Додатки 1, 2, 3, 4). Також проводилось анкетування учнів після проведеного педагогічного спілкування «Любов очима молодих» (профілактика суїциду) (Додаток 5).
Практичний психолог спільно з класними керівниками провели із здобувачами освіти диспути «Лихослівʼя», педагогічні спілкування «Любов очима молодих» (профілактика суїциду) та круглі столи «Ціннісне ставлення до себе, інших, довкілля». Дані заходи були спрямовані на профілактику аутоагресивної поведінки серед здобувачів освіти та підвищення рівня ментальної культури, а отже культури комунікативних взаємозвʼязків та ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля.
Після всіх проведених заходів та повторного анкетування зʼясувалось, що збільшилась загальна кількість опитаних, що не використовують ненормативну лексику:
- 10-11 класи (січень – травень 2022 року) всього 44 особи із них з самого початку вживали нецензурні слова 26 осіб, але після проведеної роботи залишилось лише 5. Тобто припинили вживати нецензурні слова 21 особа.
- 10 клас (вересень – грудень 2022 року) всього 19 осіб із них з самого початку вживали нецензурні слова 13 осіб, але після проведеної роботи залишилось лише 2. Тобто припинили вживати нецензурні слова 11 осіб.
Внаслідок проведених заходів здобувачі освіти змогли багато чого для себе почерпнути з питань лихослівʼя, взаємин між людьми, ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля:
– нецензурні та вульгарні слова несуть руйнівний вплив на свідомість людини;
– розуміння категорій «добра» і «зла» формують розуміння необхідності свідомого вибору свого подальшого життєвого спрямування;
– не можна довіряти всьому, що говорять, пишуть, показують, адже це може бути неправда;
– завжди потрібно думати своєю головою та перевіряти інформацію;
– не робити поспішних висновків;
– вчитися спілкуватися та вирішувати конфліктні ситуації;
– цінувати себе, своє життя, своїх рідних та близьких, довкілля;
– ніколи не опускати руки та шукати вихід з будь-яких складних ситуацій;
– не залишатись з проблемами на самоті, а звертатись по допомогу;
– якщо ми бачимо, що людині потрібна допомога та підтримка, то запропонувати, або порадити до кого вона може звернутись;
– не бути байдужими один до одного;
– брати на себе відповідальність за свої вчинки;
– любов до іншої людини – означає турбота;
– не варто міряти інших людей по собі, адже всі люди різні;
– вчитися пробачати та просити пробачення;
– поважати себе, рідних, оточуючих;
– цінувати те що маєш;
– життя, то є велика цінність.
Висновки
Внаслідок цілеспрямованої та системної роботи з підвищення рівня ментальної культури як ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля отримані результати засвідчують, що збільшилась група здобувачів освіти свідомо спрямованих до підвищення рівня культури спілкування за рахунок зменшення осіб, які вживають нецензурні слова. Відбувся розвиток навичок критичності та самокритичності з самооцінки сформованості внутрішньої культури, ціннісного ставлення до себе, закону, праці, оточення, довкілля відповідно до норми культурного фону за інтегративними показниками; підвищився рівень комунікативної культури.
Під час проведення занять учні навчалися свідомому самокеруванню індивідуальним ресурсом сил у вимірі ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля.
На сучасному етапі розвитку самосвідомості дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності є необхідною складовою з ефективного формування їх внутрішньої культури і, як наслідок, досягнення високого рівня комунікативної культури, зростання моральності. Прийнята більшістю означена «норма» дозволяє сформувати новий моральний образ розумно мислячого суб’єкту педагогічної діяльності, запобігти розповсюдженню нерозсудливості, безкультур’я, бездуховності, впровадити в педагогічний процес технологій ціннісного ставлення до себе, інших, довкілля засобами самопізнання. Такий процес є складним, багатовекторним та водночас творчим, оскільки вимагає взаємозумовленості бажань, можливостей, здібностей всіх учасників педагогічної співпраці, спрямованих на досягнення високого рівня комунікативної культури.
Виконавець: практичний психолог Рибчинська Світлана Станіславівна
Директор А. САМОХОТОВ
ДОДАТОК Д
ЗВІТ
Благодатнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Г. П. Берези Золотоніської міської ради Черкаської області
Відомість зведених даних з проведеного анкетування
Загальні показники
Навчальний заклад Благодатнівська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Г.П. Берези Золотоніської міської ради Черкаської області
Дата проведення анкетування грудень 2021 р. – січень 2022 р.
| №
з/п |
Назва аналізованого компоненту блоку | Кількісний показник | Відносний показник (%) | ||
| Результати блоку № 1 | |||||
| 1.1 | Стать: чоловіча | 68 | 0,68 | ||
| жіноча | 46 | 0,61 | |||
| 1.2 | Вік: до 10 років | 24 | 0,15 | ||
| до18 років | 91 | 0,56 | |||
| понад 20 років | |||||
| 1.3 | Місце проживання:
місто (у тому числі жіночої статі) |
||||
| село (у тому числі жінки) | 115 | 0,71 | |||
| 1.4 | Загальна кількість опитаних, що не використовують ненормативну лексику, не курять, не вживають алкоголь та наркотики
(тому числі жінки) |
62 | 0,38 | ||
| 1.5 | Індекс культури «ІК» (відносна величина кількості респондентів, хто не має зазначених вад до кількості респондентів, хто має зазначені вади) | 56/48 | |||
| Результати блоку № 2 | |||||
| 2.1 | Загальна кількість тих, хто використовує ненормативну лексику (у тому числі жінки)
|
58 | 0,36 | ||
| 2.2 | Причини, що спонукають до використання ненормативної лексики: | ||||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | 11 | 0,07 | |||
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 31 | 0,19 | |||
| наслідування кіногероям, артистам, співакам тощо (у тому числі жінки) | 12 | 0,07 | |||
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | 23 | 0,14 | |||
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 22 | 0,14 | |||
| не визначився звик (у тому числі жінки) | 23 | 0,14 | |||
| 2.3 | Коли вперше нецензурно висловився:
до 10 років |
59 | 0,36 | ||
| до 16 років | 32 | 0,2 | |||
| після 20 років | 0 | 0 | |||
| 2.4 | Чи замислювалися, що нецензурні слова негативно впливають на здоров’я оточуючих:
так (у тому числі жінки) |
73 | 0,45 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 44 | 0,27 | |||
| 2.5 | Чи знаєте, що нецензурні слова руйнують психіку:
так (у тому числі жінки) |
97 | 0,6 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 26 | 0.16 | |||
| Загальний показник «НС» (у тому числі жінки) | 56/58 | ||||
| Результати блоку № 3 | |||||
| 3.1 | Загальна кількість тих, хто курить (у тому числі жінки) | 16 | 0,09 | ||
| 3.2 | Причини куріння: | ||||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | 5 | 0,03 | |||
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 13 | 0,08 | |||
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | 5 | 0,03 | |||
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | 8 | 0,05 | |||
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 6 | 0,04 | |||
| не визначився (у тому числі жінки) | 10 | 0,06 | |||
| 3.3 | Коли вперше почав курити:
до 10 років |
12 | 0,07 | ||
| до 16 років | 27 | 0,17 | |||
| після 20 років | |||||
| 3.4 | Чи замислювалися, що куріння шкідлива звичка:
так (у тому числі жінки) |
85 | 0,52 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 6 | 0,04 | |||
| 3.5 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
62 | 0,4 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 22 | 0,14 | |||
| 3.6 | Чи намагалися покинути курити:
так (у тому числі жінки) |
21 | 0,13 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 14 | 0,09 | |||
| Загальний показник «КР» (у тому числі жінки) | 98/16 | ||||
| Результати блоку № 4 | |||||
| 4.1 | Загальна кількість тих, що вживають алкоголь | 21 | 0,13 | ||
| 4.2 | Причини, що спонукали до вживання алкоголю: | ||||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | 7 | 0,04 | |||
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 11 | 0,07 | |||
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | 3 | 0,02 | |||
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | 6 | 0,04 | |||
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 6 | 0,04 | |||
| не визначився (у тому числі жінки) | 11 | 0,07 | |||
| 4.3 | Коли вперше почав вживати алкоголь:
до 10 років |
11 | 0,07 | ||
| до 16 років | 32 | 0,2 | |||
| після 20 років | |||||
| 4.4 | Чи замислювалися, що вживання алкоголю шкідливо впливає на розумову діяльність людини:
так (у тому числі жінки) |
76 | 0,47 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 13 | 0,08 | |||
| 4.5 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
70 | 0,43 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 23 | 0,14 | |||
| 4.6 | Чи намагалися покинути:
так (у тому числі жінки) |
31 | 0,19 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 24 | 0,15 | |||
| Загальний показник «АЛК» (у тому числі жінки) | 93/21 | ||||
| Результати блоку № 5 | |||||
| 5.1 | Загальна кількість тих, що вживають наркотики (у тому числі жінки) | 2 | 0,01 | ||
| 5.2 | Причини, що спонукали до вживання наркотиків: | ||||
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | 2 | 0,01 | |||
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 2 | 0,01 | |||
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | 2 | 0,01 | |||
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | 2 | 0,01 | |||
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 1 | 0,006 | |||
| не визначився (у тому числі жінки) | 12 | 0,07 | |||
| 5.3 | Коли вперше почав вживати наркотики:
до 10 років |
1 | 0,006 | ||
| до 16 років | 2 | 0,01 | |||
| після 20 років | |||||
| 5.4 | Чи замислювалися, що вживання наркотиків руйную розумову здатність людини:
так (у тому числі жінки) |
63 | 0,39 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 10 | 0,06 | |||
| 5.5 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
47 | 0,29 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 19 | 0,11 | |||
| 5.6 | Чи намагалися покинути:
так (у тому числі жінки) |
3 | 0,02 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 1 | 0,006 | |||
| Загальний показник «НАРК» (у тому числі жінки) | 112/2 | ||||
| Результати блоку № 6 | |||||
| 6.1 | Загальна кількість тих, що читає книжки (у тому числі жінки) | 83 | 0,51 | ||
| про кохання(у тому числі жінки) | 23 | 0,14 | |||
| Детективи (у тому числі жінки) | 57 | 0,35 | |||
| про політику (у тому числі жінки) | 8 | 0,05 | |||
| наукові праці: монографії, енциклопедії, словники тощо (у тому числі жінки) | 30 | 0,19 | |||
| поезії (у тому числі жінки) | 24 | 0,15 | |||
| філософські твори (у тому числі жінки) | 14 | 0,09 | |||
| Святе писання (у тому числі жінки) | 13 | 0,08 | |||
| 6.2 | Чи знаєте, що знання – це духовна сила:
так (у тому числі жінки) |
62 | 0,38 | ||
| ні (у тому числі жінки) | 18 | 0,11 | |||
| Загальний показник читацького інтересу «ЧІ»
(у тому числі жінки) |
83/31 | ||||
ДОДАТОК Е
ЗВІТ
Коробівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Золотоніської міської ради Черкаської області
Дата проведення анкетування – 12 жовтня 2023р.
| №
з/п |
Назва аналізованого компоненту блоку | Кількісний показник | Відносний показник (%) |
| Результати блоку № 1 | |||
| 1.1 | Стать: чоловіча | 10 | 45 |
| жіноча | 12 | 55 | |
| 1.2 | Вік: до 10 років | – | – |
| до18 років | 22 | 100 | |
| понад 20 років | – | – | |
| 1.3 | Місце проживання:
місто (у тому числі жіночої статі) |
– | – |
| село (у тому числі жінки) | 22 | 100 | |
| 1.4 | Загальна кількість опитаних, що не використовують ненормативну лексику, не курять, не вживають алкоголь та наркотики
(тому числі жінки) |
9 | 41 |
| 1.5 | Індекс культури «ІК» (відносна величина кількості респондентів, хто не має зазначених вад до кількості респондентів, хто має зазначені вади) | 9/13 | 0.7 |
| Результати блоку № 2 | |||
| 2.1 | Загальна кількість тих, хто використовує ненормативну лексику (у тому числі жінки)
|
12 | 55 |
| 2.2 | Причини, що спонукають до використання ненормативної лексики: | – | – |
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | – | – | |
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 5 | 41 | |
| наслідування кіногероям, артистам, співакам тощо (у тому числі жінки) | – | – | |
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | – | – | |
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 3 | 26 | |
| не визначився звик (у тому числі жінки) | 4 | 33 | |
| 2.3 | Коли вперше нецензурно висловився:
до 10 років |
10 | 83 |
| до 16 років | 2 | 17 | |
| після 20 років | – | – | |
Продовження таблиці
| 2.4 | Коли вперше нецензурно висловився і продовжує:
до 10 років |
10 | 83 |
| до 16 років | 2 | 17 | |
| після 20 років | – | – | |
| 2.5 | Чи замислювалися, що нецензурні слова негативно впливають на здоров’я оточуючих:
так (у тому числі жінки) |
9 | 75 |
| ні (у тому числі жінки) | 3 | 25 | |
| 2.6 | Чи знаєте, що куріння руйнують психіку:
так (у тому числі жінки) |
10 | 83 |
| ні (у тому числі жінки) | 2 | 17 | |
| Загальний показник «НС» (у тому числі жінки) | 12 | 55 | |
| Результати блоку № 3 | |||
| 3.1 | Загальна кількість тих, хто курить (у тому числі жінки) | 3 | 14 |
| 3.2 | Причини куріння: | – | – |
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | – | – | |
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 1 | 33 | |
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | – | – | |
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | – | – | |
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 2 | 6 | |
| не визначився (у тому числі жінки) | – | – | |
| 3.3 | Коли вперше почав курити:
до 10 років |
1 | 33 |
| до 16 років | 2 | 67 | |
| після 20 років | – | – | |
| 3.4 | Коли вперше почав курити і продовжуєте:
до 10 років |
1 | 3 |
| до 16 років | 2 | 67 | |
| після 20 років | – | – | |
| 3.5 | Чи замислювалися, що куріння шкідлива звичка:
так (у тому числі жінки) |
3 | 100 |
| ні (у тому числі жінки) | – | – | |
| 3.6 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
3 | 100 |
| ні (у тому числі жінки) | – | – | |
| 3.7 | Чи намагалися покинути курити:
так (у тому числі жінки) |
1 | 33 |
| ні (у тому числі жінки) | 2 | 67 | |
| Загальний показник «КР» (у тому числі жінки) | 3 | 14 | |
Продовження таблиці
| Результати блоку № 4 | |||
| 4.1 | Загальна кількість тих, що вживають алкоголь | 5 | 23 |
| 4.2 | Причини, що спонукали до вживання алкоголю: | – | – |
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | – | – | |
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | 1 | 20 | |
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | – | – | |
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | – | – | |
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | 1 | 20 | |
| не визначився (у тому числі жінки) | 3 | 60 | |
| 4.3 | Коли вперше почав вживати алкоголь:
до 10 років |
1 | 20 |
| до 16 років | 4 | 80 | |
| після 20 років | – | – | |
| 4.4 | Коли вперше почав вживати алкоголь і продовжуєте:
до 10 років |
1 | 20 |
| до 16 років | 4 | 80 | |
| після 20 років | – | – | |
| 4.5 | Чи замислювалися, що вживання алкоголю шкідливо впливає на розумову діяльність людини:
так (у тому числі жінки) |
5 | 100 |
| ні (у тому числі жінки) | – | – | |
| 4.6 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
4 | 80 |
| ні (у тому числі жінки) | 1 | 20 | |
| 4.7 | Чи намагалися покинути:
так (у тому числі жінки) |
4 | 80 |
| ні (у тому числі жінки) | 1 | 20 | |
| Загальний показник «АЛК» (у тому числі жінки) | 5 | 23 | |
| Результати блоку № 5 | |||
| 5.1 | Загальна кількість тих, що вживають наркотики (у тому числі жінки) | – | – |
| 5.2 | Причини, що спонукали до вживання наркотиків: | – | – |
| наслідування батькам, дорослішим (у тому числі жінки) | – | – | |
| наслідування друзям (у тому числі жінки) | – | – | |
| наслідування кіногероям,артистам,співакам тощо (у тому числі жінки) | – | – | |
| тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, мода (у тому числі жінки) | – | – | |
| тому, що подобається, звик (у тому числі жінки) | – | ||
Закінчення таблиці
| не визначився (у тому числі жінки) | – | – | |
| 5.3 | Коли вперше почав вживати наркотики:
до 10 років |
– | – |
| до 16 років | – | – | |
| після 20 років | – | – | |
| 5.4 | Коли вперше почав вживати наркотики і продовжуєте:
до 10 років |
– | |
| до 16 років | – | – | |
| після 20 років | – | – | |
| 5.5 | Чи замислювалися, що вживання наркотиків руйную розумову здатність людини:
так (у тому числі жінки) |
– | – |
| ні (у тому числі жінки) | – | – | |
| 5.6 | Чи замислювалися про здоров’я нащадків :
так (у тому числі жінки) |
– | – |
| ні (у тому числі жінки) | – | – | |
| 5.7 | Чи намагалися покинути:
так (у тому числі жінки) |
– | – |
| ні (у тому числі жінки) | – | – | |
| Загальний показник «АЛК» (у тому числі жінки) | – | ||
| Результати блоку № 5 | |||
| 6.1 | Загальна кількість тих, що читає книжки (у тому числі жінки) | 19 | 86 |
| про кохання(у тому числі жінки) | 7 | 31 | |
| Детективи (у тому числі жінки) | 11 | 49 | |
| про політику (у тому числі жінки) | 2 | 9 | |
| наукові праці: монографії, енциклопедії, словники тощо (у тому числі жінки) | 5 | 23 | |
| поезії (у тому числі жінки) | 4 | 18 | |
| філософські твори (у тому числі жінки) | 5 | 23 | |
| Святе писання (у тому числі жінки) | 3 | 14 | |
| 6.2 | Чи знаєте, що знання – це духовна сила:
так (у тому числі жінки) |
15 | 68 |
| ні (у тому числі жінки) | 7 | 31 | |
| Загальний показник читацького інтересу «ЧІ»
(у тому числі жінки) |
19 | 86 | |
АНАЛІЗ
отриманих результатів дослідження Коробівського НВК
В анкетуванні брали участь 22 учні старших класів (9-11 клас)
Узагальнені показники отримані шляхом оформлення відомості зведених даних. Ця інформація дозволила виокремити певні показники із загального масиву і об’єднати їх за змістовно-функціональним призначенням. Це дало змогу проаналізувати стан культурного фону за такими напрямками :
- з’ясування причин, що спонукали до розвитку вад;
- особисте ставлення респондента до окреслених вад;
- визначення рівня сформованості вад суб’єкта експерименту.
Показники таблиці 1 дозволяють проаналізувати причини вищезазначених вад та розробити заходи щодо їх профілактики.
Дослідження причин, що призводять до формування вад
| Причини, що спонукали до розвитку вад | Відносні розрахункові показники (%) | |||
| «НЛ» | «КР» | «АЛК» | «НАР» | |
| Наслідування батькам, дорослішим | – | – | – | – |
| Наслідування друзям | 41 | 33 | 20 | – |
| Наслідування кіногероям (акторам тощо) | – | – | – | – |
| Тому, що більшість з оточення це робить (мода) | – | – | – | – |
| Тому, що подобається (звик) | 26 | 67 | 20 | – |
| Не визначився | 33 | – | 60 | – |
| % тих, що мають вади від загальної кількості опитаних (у т.ч. жіночої статі) | 55 | 14 | 23 | 0 |
Аналіз показує, що серед запропонованих в анкеті причин, переважні є наступні:
«тому що подобається (звик)» – від 20% до 67%.
«не визначився» – від 33% до 60%.
«наслідування друзям» – від 20% до 41%
Цифра коливається в залежності від характеру вади. Аналіз підтверджує сталу тенденцію сліпої покори друзям, мінімізацію бажання до самооцінки і самоаналізу, переваги звичкам та не вмінню орієнтуватися у культурних цінностях суспільства. Тому для відмови шкідливих вад необхідно зосередитись на пізнанні індивідуального ресурсу сил бажань, зміцнення вольового, емоційного та ментального імунітету.
З метою аналізу особистісного ставлення старшокласників до умов формування вад дослідження розділили на дві вікові категорії:
- 10 років;
- 10-16 років.
На кожному етапі відбувається свідоме формування певних уподобань.
Особисте ставлення респондента до вад, визначених як нижню границю культурного фону
| Особисте ставлення респондента до означених вад | Відносні розрахункові показники (%) | |||
| «НС» | «КР» | «АЛК» | «НАР» | |
| Кількість тих, хто має вади (у тому числі жіночої статі) | 55 | 14 | 23 | – |
| Вперше дозволили собі (куріння, вживання алкоголю, наркотиків, нецензурних слів):
до 10 років |
46 | 4 | 5 | – |
| до 16 років | 9 | 10 | 18 | – |
| після 20 років | – | – | – | – |
| Розуміють шкідливість вад | 67 | 100 | 80 | – |
| Замислювалися про здоров’я нащадків | 75 | 100 | 80 | – |
| Намагалися позбутися вад | 83 | 33 | 60 | – |
З таблиці видно, що формування вад вживання нецензурної лексики припадає на період до 10 років. Саме тут переважає дитяча допитливість, цікавість до невідомого, бажання наслідувати дорослих, друзів. Унаслідок цього емоційно-вольова сфера стає вразливою, зазнає негативної трансформації.
Вади куріння і вживання алкоголю формуються у віці від 10 до 16 років. І причино стають саме «не визначився».
Більшість респондентів розуміє шкоду від шкідливих звичок,але не намагається ї позбутися, шляхом прикладання власних вольових зусиль.
Отримані показники засвідчують, що найбільше старшокласників користуються нецензурною лексикою(55%) і значно менше курять (14%) та вживають алкоголь (23%), наркотики школярі не вживають. Це свідчить про нагальну потребу оновлення і перегляду соціокультурних норм, вимагає радикальних перетворень у свідомості кожного школяра.
З таблиці видно, що більшість учнів (75% – 100%) замислювались про здоров’я нащадків через шкідливі звички батьків, розуміють негативний вплив вад для себе і оточуючих (67% – 100%). Слід підкреслити, що позбутися даних вад намагались не всі опитані (33% – 83%). Це свідчить про те, що значна частина старшокласників не прикладає зусиль до покращення свого здоров’я, помилково вважаючи, що дані звички – це модно, це збільшує їх значимість у колективі. Вживання нецензурної лексики дозволили собі до 10 років у 5 разів більше дітей, ніж після десяти. Усвідомлення шкоди цієї вади властиве не всім і більшість вважають, що це зовсім не шкодить здоров’ю. Тому профілактичну роботу слід починати у молодших класах, роз’яснюючи роль власних можливостей у подоланні вад.
Дослідження дали змогу визначити стан сформованості культурного фону старшокласників та скласти карту культурного фону.
Підсумковий аналіз зведених результатів анкетування
| Назва досліджуваного показника | Кількісний показник | Відносний показник (%) |
| Аналіз блоку 1 | ||
| Загальна кількість респондентів (у тому числі жіночої статі ) | 22 | 100 |
| Кількість респондентів, які відповідають нормі культурного фону(у тому числі жіночої статі) «ІК» | 9 | 41 |
| Аналіз блоку 2 | ||
| Кількість респондентів, які використовують нецензурну лексику (у тому числі жіночої статі), «НЛ» | 12 | 55 |
| Головні причини | 5 | 41 |
| Кількість респондентів, які курять (у тому числі жіночої статі), «КР» | 3 | 14 |
| Головні причини | 2 | 67 |
| Аналіз блоку 4 | ||
| Кількість респондентів, які вживають алкоголь (у тому числі жіночої статі), «АЛК» | 5 | 23 |
| Головні причини | 3 | 60 |
| Аналіз блоку 5 | ||
| Кількість респондентів, які вживають наркотичні речовини (у тому числі жіночої статі), «НАР» | – | – |
| Головні причини | – | – |
| Аналіз блоку 6 | ||
| Кількість респондентів, які виявили читацький інтерес (у тому числі жіночої статі), «ЧІ» | 19 | 86 |
Детальний розгляд накресленої «карти культурного фону» дозволяє виділити серед респондентів групи відповідно до їхньої готовності до формування комунікативної культури та розробити необхідні заходи для досягнення поставленої мети. Основною умовою реалізації зазначеної методики з підвищення стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності буде стійке й добровільне прагнення їх до самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення.
Карта культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності
Узагальнений аналіз зведених результатів анкетування
| Назва досліджуваного показника | ПОЧАТКОВИЙ ЗРІЗ
Лютий 2022 р |
КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ
Лютий 2023 р |
ЗМІНИ | ||
| Кількісний показник | Відносний показник (%) | Кількісний показник | Відносний показник (%) | Кількісний показник
(%) |
|
| Аналіз блоку 1 | |||||
| Загальна кількість респондентів (у тому числі жіночої статі ) | 22 | 100 | 22 | 100 | –
|
| Аналіз блоку 2 | |||||
| Кількість респондентів, які використовують нецензурну лексику (у тому числі жіночої статі), «НЛ» | 12 | 54,4% | 7 | 31.8% | – 5
-22,7% |
| Головні причини: | Наслідування друзям; тому, що більшість з оточення використовує у розмові ненормативну лексику, не визначився | ||||
Внаслідок проведеної роботи, спрямованої на підвищення рівня комунікативної культури у вимірі ціннісного ставлення учасника дослідно-експериментальної роботи до себе та інших, зменшилась кількість осіб, які вживають нецензурні слова у спілкування у порівнянні з первинним показником на 22,7% (первинний показник: 12 осіб, що використовують нецензурну лексику; контрольний показник: 7 осіб, що використовують нецензурну лексику), отже покращився показник сформованості ментального здоров’я учнів-учасників ДЕР.
Узагальнені показники сформованості рівня культури
родинних взаємин за знанням свого родоводу
| №
п\п |
Клас (група, інша структурна одиниця) навчального закладу | Загальний кількісний показник респондентів, які прийняли участь у опитуванні | Кількісний показник респондентів за рівнями культури взаємин у родині (відповідно до визначених показників знання свого родоводу) | |||
| Кількість | (%) | Достатній рівень (%) | Середній рівень
(%) |
Високий рівень
(%) |
||
| 1. | 8 | 14 | 100 | 57 | 43 | 0 |
| 2. | 9 | 10 | 100 | 58 | 42 | 0 |
| 3. | – | – | – | – | – | – |
| Всього: | 24 | 100 | 85 | 0 | ||
За результатами аналізу розроблено виховні заходи щодо підвищення рівня культури родинних взаємин.
Завдання дослідно-експериментальної роботи виконані у повному обсязі
ДОДАТОК Ж
Навчально-методичне забезпечення дослідно-експериментальної роботи
Навчально-методичне забезпечення дослідно-експериментальної роботи розроблено, зокрема до положень закону України «Про повну загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2020, № 31, ст.226. Із змінами, внесеними згідно із Законом № 764-IX від 13.07.2020, ВВР, 2020, № 48, ст.431), Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 № 2736-20 «Про затвердження професійного стандарту за професіями “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)” представлено підручником Євтух М. Б., Черкашина Т. В. Культура взаємин : підручник. 3-те вид., переробл. і допов. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2012. 340 с. та посібниками: Євтух М. Б., Черкашина Т. В. Дослідження стану культурного фону суб’єктів педагогічної діяльності в умовах сучасного освітнього середовища : науково-методичний посібник : для педагогічних працівників. Черкаси : ЧОІПОПП ЧОР, 2015. – 122 с.; Черкашина Т. В. Сучасні педагогічні практики: педагогічна система самопізнання і особистісно-професійного самовдосконалення: навчально-методичний посібник : для педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2019. 162 с; Черкашина Т. В. Методика реалізації функції «Рефлексія та професійний саморозвиток» професійного стандарту педагогічних працівників: навчально-методичний посібник : для педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2020. 190 с., навчально-методичний посібник: Черкашина Т. В.: Ціннісно-смислова сфера суб’єкта педагогічної діяльності у вимірі особистісно-професійного самовдосконалення : навчально-методичний посібник для післядипломної освіти педагогічних працівників. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2022. 254 с., матеріалами для самостійної роботи здобувачів освіти за темами, списком рекомендованих інформаційних і літературних джерел відповідно тематики навчальних модулів програми за посиланням http://oipopp.ed-sp.net/ Навчально-практичний центр самопізнання та особистісно-професійного самовдосконалення