Людмила Северинчук
У главі «Споживачі» з книги Емми Піньковської «Детектор лестощів» висвітлена глобальна проблема впливу окремої людини як на екологію планети у цілому, так і екологію стосунків з оточуючими людьми та збереження власних енергетичних ресурсів.
Наголошується, що причинами все більшої кількості природних катаклізмів та соціального напруження, все нових і нових захворювань людства є надмірне вироблення та споживання матеріальних «благ», що породжується викривленням закону свободної волі до вседозволеності, порушенням законів доцільності та сумірності через невігластво, жадібність, заздрощі та хитрощі розумних, але егоїстичних людей (с. 247).
Звичайно, наразі кожна людина, яка проживає в соціумі, апріорі є споживачем. Однак можливим і необхідним є зменшення ступеня егоїзму та споживацького ставлення до оточуючого світу задля збереження природи, підвищення рівня культури у суспільстві.
Відповідаючи на запитання тестів, наведених у главі, можна визначити ступінь власних досягнень у взаємодії з оточуючим світом, виявивши хто ти: «споживач-вампір (йому потрібна жертва), споживач-паразит (йому потрібен раб), споживач-утриманець (йому потрібен слуга), споживач-інвалід (йому потрібна нянька), споживач-хворий (йому потрібен лікар), споживач-реципієнт (йому потрібен донор, кредитор), споживач-виробник (йому потрібен закон і свобода)» (с. 248-249).
Визначити, у яких саме сферах людської діяльності маємо зловживання, щоб трансформувати виявлені особисті неповноцінні якості, застосовуючи закон дзеркального відображення, автор пропонує за наступним тестом:
«…Визнач, від кого виходить причина твоїх страждань? Хто із співгромадян тебе нервує і чим?
1. Представники влади (обмеженнями).
2. Представники судочинства (узаконеною несправедливістю).
3. Банкіри (неприкритою нечесністю).
4. Політики (брехливою демократією).
5. Представники науки (матеріалізмом)
6. Представники всіх видів мистецтва (безпринципністю, низькопробною «попсою»).
7. Представники релігії (своїм лицемірством і демагогією)» (с. 249-250).
Важливим, як підкреслює автор, є відповідальне ставлення в першу чергу до збереження свого здоров’я, забезпечення підтримання свого енергетичного ресурсу в оптимальному режимі (с. 250). Здорова, активна, радісна, бадьора людина намагається не наносити шкоди, не обтяжувати собою оточуючих, не лише брати, а має чим поділитися з іншими, тобто переходить від формату мислення і взаємодії з іншими «Я, Я, Я..» до формату «Я і Вони», «Я + Вони», «Вони і я», «Вони + я», і нарешті до «Ми».
Досягнення високого ступеня відповідальності розумно мислячої людини передбачає формування вихованості (вміння терпіти деякі особисті незручності без претензій), благородства (вміння прощати образника), гуманізму (вміння милувати ворога) (с. 251).
Глава «Споживачі» з книги Емми Піньковської «Детектор лестощів» спонукала мене до переосмислення свого споживацького, корисливого ставлення у взаєминах зокрема у сім’ї та у колективі, а також щодо своєї відповідальності за збереження миру в собі та у взаємодії з оточуючими.
В’ячеслав Муляр
Усі ми у цьому житті споживачі. Питання лише в тому, якими є наші спонукання і чи вміємо ми застосовувати закони доцільності, сумірності, вибору головного, як споживачі.
Правильне усвідомлення сенсу життя взагалі і свого особистого призначення зокрема, виведе допитливий розум на стежку самопізнання і самовдосконалення, а це в свою чергу допоможе розкрити суть свого розуму і душі.
Споживач нової епохи (співчуття) повинен володіти вмінням бачити будь-яку свою життєву ситуацію відразу в минулому, сьогоденні і майбутньому, що дозволить йому приймати правильні рішення.
Тільки змінивши себе, ми можемо змінити світ. Добре б при цьому мати вірні уявлення про свої мотиви, думки, цілі і завдання в розрізі споживача.
Наталія Муляр
Жадібна, заздрісна, хитра та егоїстична людина порушує закони доцільності і сумірності. На жаль, у кожній людині, і в мені також, є негативні риси характеру. Обурюючись рисами характеру якоїсь людини, які нам не сподобались, ми повинні розуміти, що і у нас є ці риси. Важливо це побачити, проаналізувати і намагатися виправити. Розумна людина завжди намагається зрозуміти уроки, які можна виявити у будь-яких подіях. З розвитком почуття міри, яке визначається законами доцільності, сумірності і вибору головного, стає легше і радісніше жити.
Всі люди на землі є споживачами чогось в кожен певний момент життя. Але кожен споживач відрізняється від іншого. Одному треба тільки необхідне для життя, а інший хоче більше, краще і тільки для себе.
Навіть до споживання внутрішніх енергетичних ресурсів людина повинна ставитися обережно, щоб зберегти власне здоров’я.
Треба правдиво і безстрашно відкрити в собі низькі властивості характеру і, проаналізувавши їх, постаратися трансформувати в більш високі якості.
І, як йдеться в Біблії: «Душа буде насичена, і хто напоїть інших, напоєний буде» (Притч. 11:25)
Валентина Рева
Кожна людина, яка спотворює закон свободної волі до вседозволеності, є порушником законів доцільності та сумірності. Через своє невігластво, жадібність, заздрощі і хитрість людина має більше ніж їй потрібно і значно більше, ніж можна мати. Щоб відкрити внутрішню суть свого розуму і душі, автор пропонує дати чіткі відповіді на наступні питання:
• Чого досягнув у будівництві міжособистісних взаємин?
• Що робиш, щоб не нашкодити світобудові?
• У чому вбачаєш сенс життя на землі взагалі і своєї власної зокрема?
• Що дізнався про себе?
• Яка висота твоєї громадянської позиції? Чи достатньо ти миролюбний, правдивий і скромний?
Знаючи суть законів дзеркального відображення і магнітного тяжіння, засмучуюся своєму роздратуванню і збудженню, які вчасно не можу зупинити. І стає соромно, що знання є, а іноді не виходить правильно застосувати.
Автор пропонує розглянути себе як «споживача», який апріорі має негативні атавістичні ознаки:
• Споживач – вампір (йому потрібна жертва).
• Споживач – паразит (йому потрібен раб).
• Споживач – утриманець (йому потрібен слуга).
• Споживач – інвалід (йому потрібна нянька).
• Споживач –хворий (йому потрібен лікар).
• Споживач – реципієнт (йому потрібен донор, кредитор).
• Споживач – виробник (йому потрібен закон і свобода).
Спробуй знайти свої недоліки в запропонованому автором визначенні, від кого виходить причина твоїх страждань.
1. Представники влади (обмеженнями).
2. Представники судочинства (узаконеною несправедливістю).
3. Банкіри (неприкритою нечесністю).
4. Політики (брехливою демократією).
5. Представники науки (матеріалізмом)
6. Представники всіх видів мистецтва (безпринципністю, низькопробною «попсою»).
7. Представники релігії (своїм лицемірством і демагогією).
Проаналізувавши, знайшла свої помилки в тому, що час від часу сама ускладнюю своє життя. Намагаюся обмежити деякі дії онука, знаючи про закон вільної волі. Нещодавно пережила величезні докори сумління за принесені витрати матеріальні, моральні та фізичні своїм дітям через зневажливе ставлення до свого здоров’я. Дивлюся, читаю і слухаю те, що викликає у мене добрі, радісні почуття.
•Чи пам’ятаєш ти про міру відповідальності, яка збільшується з отриманням певних розширених прав:
•Чи наділений ти головною якістю гуманіста (чи вмієш милувати ворогів)?
•Чи користуєшся правом благородної людини (прощаєш чи кривдника)?
•Чи зміцнюєш в собі якості вихованої людини (вмієш терпіти деякі особисті незручності без претензій)?
Знаючи суть закону дзеркала, прощаю кривдника.
Перебуваючи в лікарні, не виявила терпіння до літнього чоловіка, який доглядав за своєю дружиною (він спав в палаті і цілу ніч хропів). Подумки зверталася до Бога, щоб він послав мені терпіння. Шукала в ньому позитивні якості. І знайшла. Але вранці все-таки тактовно висловилася, про що потім дуже пошкодувала і тут же попросила вибачення.
На наступний день прослухала лекцію Андрія Ткачова про те, як ми просимо у Бога терпіння і як отримуємо. І відразу прийшло напоумлення. У палаті з’явилася лежача молода жінка. Памперси їй міняли тільки вранці. У палаті стояв неприємний запах, часто провітрити кімнату було неможливо через холод. Ось коли прийшло розуміння і терпіння. Ось такі уроки даються в житті. Немає дрібниць у житті, все важливо, необхідно тільки пильно вдивлятися.
Володимир Прасол
Глава «Споживачі» Емми Піньковської, на мій погляд, відкриває уважному читачеві аспекти взаємовідносин між людьми, суспільством і Богом.
Автор пропонує протестувати себе який ти споживач:
1. Споживач-вампір (йому потрібна жертва).
2. Споживач-паразит (йому потрібний раб).
3. Споживач-утриманець (йому потрібний слуга).
4. Споживач-інвалід (йому потрібна нянька).
5. Споживач-хворий (йому потрібний лікар).
6. Споживач-реципієнт (йому потрібний донор, кредитор).
7. Споживач-виробник (йому потрібний закон і свобода).
Про себе можу додати, що на сьогодні знаходжуся на 5 і 6 східцях. Матеріального достатку завжди бракує, оскільки бажане мною не завжди відповідає моєму заробітку, тому доводиться брати кредити.
Надія Прасол
Глава «Споживачі» з книги Емми Піньковської «Детектор лестощів» змусила мене замислитися про споживання, як явище, в життi окремої людини і суспільства. Протестувавши себе, визначила, що я – споживач-рецепiєнт. Користуючись природними і людськими ресурсами, недостатньо вдячна за все, що маю. Часто бездумно витрачаю сили, час, гроші, енергію, порушуючи закони сумірності, доцільності і вибору головного. Знаходячись на карантині, після потрясіння і здивування осмислюю своє надмірне споживання. Намагаюся позбавитися від зайвого, економно витрачати наявне, не набувати непотрібне.
Лариса Ногаєва
У цій главі автор пропонує для роздумів тему перевиробництва матеріальних благ та збільшення захворюваності серед їх споживачів. Хто ці споживачі? Які для них характерні риси характеру? Мене зацікавило дослідження себе як споживача.
Автор вказує, що непомірні бажання та нерозвинене почуття справедливості сприяють спотворенню закону свободної волі до вседозволеності.
Сприяють цьому: невігластво, жадібність, заздрість і хитрість в людині розумній, але егоїстичній.
Автор пропонує читачу щиро відповісти на запитання, зазначені на початку глави для кращого розуміння внутрішньої суті свого розуму та душі.
Які твої досягнення в будівництві людських взаємин? Зрозуміла те, що не можу змінити людину проти її волі. Варто працювати над собою в хвилюючому мене питанні. А людина зміниться по готовності.
Що вживаєш особисто ти, щоб не нашкодити всесвіту? Намагаюся зробити себе краще, щоб не нашкодити собою (дізналася про це в ситуації з хворобою мами).
У чому вбачаєш сенс життя на землі взагалі і своєї зокрема? Не заважати руху Еволюції і своєю діяльністю допомагати, бути в еволюційному русі.
Що дізнався про себе? Побачила своє марнославство, яким пройнята дуже сильно, здивувалася. Розумію, що бачити це – добре. Продовжую розглядати.
Яка висота твоєї громадянської позиції? Стала більше цікавитися тим, що відбувається в країні, зокрема, в медицині.
Чи достатньо ти миролюбний, правдивий і скромний? Ні. Але трохи більше, ніж раніше. Стала більше бачити домислювання, роздування своїх дрібних досягнень до масштабу героїзму. І намагаюся контролювати свої марнославні думки.
Автор пропонує до уваги читача 7 видів споживачів, від споживача – вампіра до споживача – виробника. Ступінь споживацтва зменшується від першого до останнього по мірі розвитку людиною почуття міри. Міра визначається згідно законів доцільності, сумірності та вибору головного. Серед споживачів знайшла себе більше в реціпієнтах, але іноді занадто емоційно реагую на тих, хто потребує слуг та няньок, хоче бути хворим тому, що так для них легше і вигідніше.
Дивує той факт, що серед моїх пацієнтів зустрічаються люди, які не хочуть бачити і нести власну відповідальність за своє здоров’я, мотивуючи тим, що вони нічого не розуміють у цьому. Навіть тоді, коли ти намагаєшся в цьому усіляко допомагати. Чому? Небажання змінювати власний спосіб мислення навіть ціною життя? За законом дзеркала шукаю в собі цю ж впертість та бажання трактувати ситуацію на свою користь. Іноді дуже непросто визнати свою частку провини. Але підтримкою є система самопізнання та самовдосконалення Е. А. Піньковської , а також мудрі настанови оптинських старців.
«Потрібно не коритися панівній над вами пристрасті, але чиниити опір, відсікаючи помалу звичку, то вона і не оволодіє вами» (Оптинський квітник. Вислови преподобних старців, с. 20).
Вікторія Пилипенко
Вивчаючи главу «Споживач» з книги Емми Піньковської «Детектор лестощів», я намагалася дати правдиві відповіді на запитання, які ставить автор читачеві. Не на всі запитання я змогла дати чітку відповідь, але це змусило мене більш глибоко розмірковувати в напрямку «хто я?», зокрема над тим, який я споживач.
Як виявилось, споживачі бувають:
1. Споживач-вампір (йому потрібна жертва).
2. Споживач-паразит (йому потрібен раб).
3. Споживач-утриманець (йому потрібен слуга).
4. Споживач-інвалід (йому потрібна нянька).
5. Споживач-хворий (йому потрібен лікар).
6. Споживач-реципієнт (йому потрібен донор, кредитор).
7. Споживач-виробник (йому потрібен закон і свобода) (с. 248).
За порадою автора, перечитала декілька разів види споживачів і зупинилась там, де побачила «свою» якість, яка присутня іноді в мені та дратує в інших. Нажаль, я побачила себе, на ступенях, починаючи з третьої. Не надто приємно відкривати в собі залишки минулих, низьких якостей характеру, але це дає змогу викоренити в собі споживача-егоїста, який звик жити за рахунок інших. Зізналась собі, що іноді прошу про допомогу тоді, коли могла б зробити і сама, але для цього потрібно буде прикласти більше зусиль, іноді дозволяю собі не досить якісно виконати роботу чи доручення, сподіваючись, що хтось виправить мої помилки. Це говорить про недостатньо високий рівень самостійності та відповідальності. Якраз в цьому напрямку, вважаю, мені і потрібно працювати над собою тому, що: «Для розумно мислячої людини важливо навчитися жити так, щоб не нашкодити і не обтяжити собою нікого із оточуючих» (с. 250).
Тетяна Рац
Працюючи над главою «Споживачі» Емми Піньковської, виявила в собі таку якість, як жадібність, відсутність почуття міри. Це час від часу обтяжує моє життя. З подій, що відбуваються зі мною, намагаюся виносити уроки, щоб не повторювалося неприємності. Розвиваю почуття міри, керуючись законами доцільності, сумірності та вибором головного.
Тетяна Келеберда
Глава «Споживачі» Емми Піньковської закликає людину розумно мислячу ще раз, з особливою увагою до самої себе, поставити найважливіше запитання: «Чи не плутаєш ти закон свободної волі зі вседозволеністю? На скільки у тебе розвинене почуття міри? Чи споживаєш не менше, ніж можна, і не більше, ніж потрібно? Саме це почуття міри визначається законами доцільності, сумірності та вибором головного. Дуже важливо, не лукавлячи, дати собі об’єктивну оцінку як споживач усього на Землі. Я визначила себе, як споживач–реципієнт (йому потрібен донор, кредитор). Важливо пам’ятати, що з отриманням або розширенням прав збільшується і ступінь відповідальності.
Глава дуже актуальна сьогодні, під час карантину пов’язаного з епідемією коронавірусу, коли вже сама Природа змусила всіх людей на планеті здригнутися і прокинутися від стану сомнамбули. Як зазначає автор, потрібно розвивати в собі стан, коли стають: думки – правильними, слова – надихаючими, вчинки – благородними.
Література:
1. Пиньковская Э. А. Спаси и сохрани : в 3-х т. – Черкассы: Издатель Чабаненко Ю. А., 2013. – Т. 3: Детектор лести. – С. 247-251.